Пригоди український клубів на європейській футбольній арені цієї осені не обмежується лише виступами донецького Шахтаря в Лізі чемпіонів УЄФА, оскільки луганська Зоря також має плани на вихід до весняної частини Ліги конференцій, третього за рангом міжнародного клубного турніру. Для цього команді Валерія Кривенцова потрібно подолати непростий шлях у квартеті під літерою B, де такі самі плани будують ізраїльський Маккабі Тель-Авів, бельгійський Гент та ісландський Брєйдаблік.

"Мужики" стартували на груповому етапі рівно два тижні тому — зіграли в складному поєдинку внічию проти бельгійських опонентів (1:1), що за великим рахунком нас цілком влаштовувало. У той самий час футболісти Оскара-Грабн Торвальдссона поступились на полі ізраїльського опонента (2:3), що нічого доброго для них не віщувало в плані турнірної боротьби. А оскільки сезон місцевого футболу через кліматичні особливості регіону поступово наближатиметься до відпочинку, той у наших північних опонентів залишалось зовсім небагато часу, аби не розгубити потрібний ігровий тонус.

Зима вже близько — про це нагадав нам прохолодний Рейк’явік та відповідної якості газон головної арени Ісландії — Лаугардалсволлура. Дуже важко було командам щось вигадати цікавенького на траві таких характеристик, тож не варто було дивуватись, коли хтось із гравців ковзав полем чи втрачав м’яч на рівному місці, чи в найбільш неочікувані моменти пригальмовував розвиток атак. Усе так і мало б бути, а нам доводилось лише з цим змиритись.

При цьому було помітно перевагу в класі виконавців на користь Зорі. Так, навіть на такому важкому полі. Команда Кривенцова вийшла в доволі обережній побудові з метою стримувати суперників та контролювати хід гри з м’ячем у ногах, але цього, за великим рахунком, і не потрібно було робити, оскільки в Брєйдабліка майже нічого попереду не виходило. Власне, як і в "мужиків" до певного часу.

Долю першого тайму в підсумку вирішило якісне виконання стандарту у вигляді кутового на правому фланзі від гостей. Мишньов та Антюх розіграли м’яч поміж собою, після чого Денис подав на дальній кут воротарського, де Горбач із боротьби проти захисника вразив чужі ворота з другого поверху ударом головою. За кілька хвилин Ігор узагалі міг прибити суперників, але на самоті на лівому фланзі штрафного пробив точно у воротаря. Проте й така перевага Зорі здавалась цілком значною, аби її в подальшому подолали опоненти.

У другій половині гри колектив Кривенцова міг обрати довільну тактику — чи піти добити суперників одразу, чи спробувати витягнути їх із ризиком пропустити м’яч у власні ворота за центральну лінію, а потім щось вигадати на контратаках. Луганці ж пішли своїм, унікальним, шляхом та просто попсували нам нерви.

У атаці Зорі виключно зі знаком "-" цього вечора відзначався Герреро, який неначе переплутав бутси місцями, коли надягав їх у роздягальні — усі удари від нього летіли абикуди, але не у вільну воротаря площину воріт. А кількість подібних випадків була просто кричущою. На плечах одного лишень Горбача Зоря мала завершувати гру розгромом, але українець постійно намагався допомогти партнеру отримати жадану впевненість, яка натомість обходила його десятою дорогою.

А потім Брєйдаблік почав демонструвати, чому саме його не потрібно виносити за дужки в цій групі. Лише майстерність Турбаєвського на лінії воріт та відверта вдача Зорі не дозволила суперникам урятувати цю гру. Ба більше, за сукупністю моментів та навіть банальних передач луганці поступались ледь не вдвічі. Незрозуміла та недоречна зухвалість, тож перемогу в підсумку можна вважати такою, що відбулась "на відскоку".