Чемпіонські перегони в англійській Прем’єр-лізі по-справжньому починаються вже після різдвяно-новорічного періоду, але до цього в першій частині сезону можна припуститись чималої кількості помилок для того, щоб потім не мати можливості їх виправити. І тому після 11 зіграних турів усі задавались питанням, чи який вплив у підсумку матимуть ті три поразки й одна нічия у виконанні Манчестер Сіті в контексті подальшої боротьби.

А тут ще й цими вихідними "містяни" мали провести гостьовий матч проти Ньюкасла, який спокійно міг би вважатись і центральним у турі, якби на наступний день нас не очікувало б дербі Північного Лондона. Проте, навіть незважаючи на не надто вдалий старт сезону в чемпіонаті у виконанні колективу Едді Гау та відповідне місце нижче екватору турнірної таблиці, матч на Сент-Джеймс-Парк усе одно був вельми очікуваною подією суботньої ігрової частини.

Про цей матч варто було говорити, зокрема, і через те, яким видався його перший тайм. Ми ніби завітали на ярмарок марнотратства, бо лише з незрозумілих причин команди залишили межі поля перед перервою взагалі без забитих м’ячів, а не наколотили один одному зо три результативних удари з кожного боку. І це ще тільки поверхневий огляд тих гольових ситуацій, що мали місце за 45 хвилин.

У Сіті, зрозуміло, зіграв фактор Доннарумми у воротах, яких у першій половині гри просто досконально прочитав усі виклики, які надходили на його адресу з боку суперників. І неважливо, чи це Вольтемаде головою пробиває з близької відстані, чи це Барнс не може переграти італійського голкіпера. У Ньюкасла теж, за великим рахунком, у цьому плані було все прозоро — Поуп знову якимось дивом постійно знаходив правильну позицію перед м’ячем, який саме в нього й влучав у підсумку. Ну, або ж Фоден просто не міг пробити більш точно в майже гарантованій для гола ситуації. Обидва тренери не встигали прибирати руки від власних голів.

І в підсумку після побаченого в першому таймі не було жодних сумнівів у тому, що банкет триватиме й надалі. Але вже з більш акцентованим бажанням гостей виривати перемогу, це теж можна зрозуміти. Проте захоплення атаки від Сіті та чергові хиби Бернарду Сілви та Голанда зрештою спровокували ситуацію, коли Ньюкасл почав користатись швидкими контратаками й зрештою домігся свого раніше за суперників.

Долю матчу в підсумку вирішили шість хвилин посеред другого тайму. Спочатку Бруно перехопив м’яч у центрі поля, після чого зіграв у подвійну стінку з Барнсом перед чужим штрафним, і зрештою Гарві пробив здалеку прицільно в лівий нижній кут. Але вже за 68 хвилин Діаш завершив серію відскоків у центрі чужого штрафного ударом повз частокіл ніг захисників біля лінії воріт.

І начебто Сіті почав готувати черговий штурм для дотискання суперників, проте натомість Ньюкасл ще раз завантажив чужий штрафний передачами з флангів, і зрештою як не Бруно з влучанням головою в поперечину з кількох метрів, так той-таки Барнс знову вивів "сорок" уперед. Цього разу — остаточно, бо до кінця гри в гостей лише удар Савіо над воротами із схожої на гол Діаша ситуації з відскоками можна було зарахувати за небезпечний.

У наступному турі Ньюкасл поїде в гості до Евертона, тоді як посеред тижня зіграє на виїзді про французького Марселя в Лізі чемпіонів УЄФА, а Манчестер Сіті прийматиме леверкузенський Баєр посеред тижня, після чого проведе домашній матч проти Лідса.

Ньюкасл — Манчестер Сіті 2:1
Голи: Барнс, 64, 70 — Діаш, 68

Ньюкасл: Поуп — Лівраменто, Тіав, Шер, Голл (Ботман, 77) — Гімараєс, Тоналі, Жоелінтон — Дж. Мерфі, Вольтемаде (Віллок, 85), Барнс (Еланга, 85).