Команда Арне Слота поступово набирає обертів і демонструє більш зрілу та контрольовану гру. Перемоги над Тоттенгемом і Брайтоном, а також нічийні матчі з Сандерлендом і Лідсом показали, що Ліверпуль навчився переживати складні відрізки без втрати очок. Особливо показовою стала домашня перемога над Брайтоном (2:0), де "червоні" впевнено керували темпом і майже не дозволяли супернику розвернути свої атаки — не часто таке буває саме у поєдинках з "мартинами".

На Енфілді Ліверпуль стабільно створює велику кількість моментів, а голи приходять від різних виконавців, що зменшує залежність від одного лідера. Команда забивала в кожному з останніх п’яти матчів ліги, а більше одного м’яча пропустила лише в результативній нічиїй з Лідсом. Важливим фактором залишається і календарний період — у матчах між Різдвом і Новим роком "червоні" традиційно набирають максимум очок, програвши лише раз за понад три десятиліття на власному полі. У той же час у таборі Слота є помітні кадрові втрати — від Салаха та Собослаї до Ісака та Гакпо. Та навіть це не має стати на заваді на шляху до трьох очок проти головного аутсайдера АПЛ.

Для Вулвергемптона цей виїзд виглядає надзвичайно складним. Команда Робa Едвардса перебуває в глибокій кризі результатів: серія з поразок у чемпіонаті супроводжується катастрофічно низькою результативністю — лише кілька забитих м’ячів за тривалий відрізок. Навіть у матчах, де "вовки" тримали структуру, як проти Арсеналу чи Астон Вілли, їм бракувало гостроти попереду.

Гостьові поєдинки лише підкреслюють проблеми Вулвергемптона. Команда практично не створює тривалого тиску на суперників, а під навалою атак часто руйнується оборонна організація. Статистика виїздів на Енфілд також не додає оптимізму: Вулвергемптон програв тут вісім поспіль матчів Прем’єр-ліги, а загалом має одну з найгірших серій без перемог у чемпіонаті за всю історію турніру.