Двадцять шостий тур англійської Прем’єр-ліги відбувався посеред тижня й завершувався окремим протистоянням із принциповим географічним контекстом. Хоча й у відносинах поміж Брентфордом та Арсеналом немає нічого особливого, проте все одно ця пара команд утворює поміж собою чергову варіацію численних лондонських дербі в "елітному" дивізіоні. І, звичайно, нікуди не подівся акцент чемпіонських перегонів, у яких Манчестер Сіті зробив свій крок напередодні в грі проти Фулгема (3:0), після чого всі чекали на реакцію колективу Мікеля Артети.
При цьому також загально відомим фактом було те, що "бджоли" є чи не найгіршим столичним клубом в АПЛ саме за результатами матчів проти команд із рідного міста останнім часом. Тож усе грало на користь "канонірів" перед початком протистояння. Але, як це повсякчас і трапляється, на футбольному полі була геть інша історія.
Команда Кіта Ендрюса зробила акцент на тому, щоб руйнувати флангові атаки суперників та не дозволяти їм входити в завершальну фазу нападу. І це спрацювало на повну. У першому таймі Арсенал так і не зміг створити якісний гольовий момент, тоді як на протилежному боці поля вже був змушений долучатись до гри голкіпер гостей Рая, коли Ігор Тьяго вирішив його перевірити ударом головою з близької відстані.
При цьому господарі також не прагнули набирати оберти в атаці до перерви, бо розуміли, чим усе це може обернутись. Простору біля чужих володінь Арсенал так і не відшукав у першому таймі, і не сказати, щоб у команди Артети це виходило робити й поперерві. Але вона зрештою зуміла відкрити рахунок. Так, уже з першого пострілу в площину чужих воріт.
На 61 хвилині Інкап’є, як не з ауту на лівому фланзі, так із відскоку в продовженні епізоду зумів доставити м’яч на дальню стійку, де Мадуеке головою пробив так, щоб воротар Келлегер ногами не встиг відштовхнутись від газону й парирувати м’яч у правому куті власних воріт. Важливий момент і для самого Ноні, якого Артета як раз хотів замінити найближчим часом.
Проте це був той матч, де Брентфорду було банально нічого втрачати, і оскільки гра в команди Ендрюса йшла належним чином до пропущеного, то залишалось лише додати щось попереду. І ось тут Арсеналу вже було непереливки. Що не швидка атака, що не стандарт біля воріт "канонірів", так одразу ж виникала небезпечна ситуація. І насправді було передчуття, що просто так старання господарів поля не минатимуть.
Так і сталось. На 71 хвилині аут від Кайоде з лівого флангу Ван ден Берг перевів собі за спину на Льюїса-Поттера, а той із близької відстані ввігнав м’яч у сітку. Одразу пішли заміни після цього від Брентфорда, який відчув, що можна в цій грі зачепитись і за більше. І тут уже ситуація була гострою з обох боків.
Напевно, що на користь господарів поля навіть більш гострою. Бо з марнотратством Ігора Тьяго залишалось лише хапатись за голову, тоді як Артета не зміг учергове розраховувати на порятунок від Мартінеллі з появи на полі на заміну, бо той у своєму єдиному моменті пробив просто у воротаря. Хоча це був і лише другий удар "канонірів" у площину в цьому матчі. Не надто схоже на заявку на перемогу.
У наступному турі Брентфорд зіграє домашній матч проти Брайтона, тоді як до цього гостюватиме в Максфілда в Кубку Англії цими вихідними, а Арсенал спочатку прийматиме Віган у кубковій грі, після чого поїде до Вулвергемптона.
Брентфорд — Арсенал 1:1
Голи: Льюїс-Поттер, 71 — Мадуеке, 61
Брентфорд: Келлегер — Кайоде, Аєр, ван ден Берг, Генрі (Гікі, 90+5) — Ярмолюк (Гендерсон, 73), Янельт — Уаттара, Єнсен, Льюїс-Поттер (Дамсгор, 73) — Ігор.
Арсенал: Рая — Тімбер, Москера, Габріел, Інкап’є (Калафіорі, 81) — Езе (Едегор, 46), Субіменді, Райс — Мадуеке (Сака, 70), Йокерес, Троссар (Мартінеллі, 81).
Попередження: Янельт, Єнсен, Уаттара — Габріел, Йокерес