Хабі Алонсо на чолі лондонського Челсі стартував успішно в новому сезоні англійської Прем’єр-ліги, що можна було констатувати за підсумками дербі "синіх" на полі Фулгема на початку цього тижня (3:2). Після цього в нового керманича "пенсіонерів" було всього кілька днів у розпорядженні для того, щоб перебудувати свою команду на протистояння вже перед власними вболівальниками проти Брайтона, який примудрився на старті кампанії розгромити бірмінгемську Астон Віллу (4:0).
Грою колективу Фабіана Гюрцелера тоді насправді багато хто захоплювався, але на Стемфорд Бридж голоси фанатів "чайок" було добре чутно лише тоді, коли виголошували прізвища колишніх футболістів їхньої команди, які нині виступають за Челсі, що вболівальники гостьової команди зустрічали пронизливим гулом.
Але на початку матчу говорив у голос лише колектив господарів поля. Уже на четвертій хвилині Вербрюгген вирішив пограти у "гарячу картоплину" в межах власного воротарського під час подачі кутового з правого флангу й зняв м’яч із голови Віффера, який за мить до цього на лінії не пустив у дальній кут удар головою від Педро з ближньої стійки. М’яч у підсумку дістався Лавії, а той без остраху заштовхав його в сітку.
Після цього "сині" почали ловити суперників на контратаках і доволі швидко стало зрозуміло, що з такою позбавленою балансу грою Брайтон далеко не зайде в цій зустрічі. На 14 хвилині під час ауту на лівому фланзі Роджерс швидко зорієнтувався з прострілом на Нету, а 32 — Гато пролетів крізь суперників через той самий бік поля та виконав передачу на Жуана Педру, який таки засмутив свою колишню команду.
За таких скрутних обставин на табло, Брайтон зумів залишити в грі в цьому важкому першому таймі лише швидкий м’яч у відповідь на третій пропущений м’яч. Виходить, що Еміліано Мартінес дебютував одразу із негативного моменту, проте на долю воротаря на 35 хвилині спочатку випав обов’язок відбивати удар Костуласа з правого кута воротарського, після чого зреагувати на добивання Ялькує мав уже не аргентинський голкіпер.
Це подарувало нам принаймні натяки на інтригу в другому таймі, і в тому, що команда Гюрцелера спробує цю історію розвинути на власну користь, узагалі сумнівів не було. Брайтон почав дуже активно грати в атаці після перерви, і Мартінесу кілька разів доводилось рятувати власну команду від ударів Гомеса та Костуласа. До атак у відповідь Челсі також ходив, але спочатку пропустив у наслідок автоголу Педро, який у власні ворота зрізав простріл Гросса з правого флангу штрафного на 63 хвилині.
Команда Алонсо почала помітно нервувати через скорочення її переваги за рахунком, але тренер відповів на це замінами з акценту на оборону, тож довелось угамувати ситуацію. Після цього Челсі повернувся до тих самих контратак, які вже прибивали запал гостей цього вечора, тож на витоптаній стежині "сині" почували себе цілком комфортно.
Четвертий гол у їхньому виконанні зрештою зняв усі питання на 74 хвилині, коли Палмер самотужки протягнув м’яч із правого флангу з передачі Педро до зони перед штрафним із завершальним ударом під дальню стійку. Уже в компенсований час команда Гюрцелера знайшла простір для власного третього гола, який записав на свій рахунок той-таки Гросс у наслідок відскоку від ауту з лівого флангу, але це була дія більше для красивого рахунку на табло.
У наступному турі лондонський Челсі гостюватиме в Арсеналу в рамках столичного дербі, тоді як Брайтон прийматиме Лідс.
Челсі — Брайтон 4:3
Голи: Лавія, 4, Нету, 14, Педро, 32, Палмер, 74 — Ялькує, 35, Педро, 63 (авт.), Гросс, 90+6
Челсі: Мартінес — Фофана (Ачімпонг, 68), Лакруа, Колвілл (Чаваррія, 72) — Гюсто, Палмер, Лавія (Джеймс, 68), Гато — Нету (Кайседо, 68, Барко, 81), Роджерс — Педро.
Брайтон: Вербрюгген — Кадіоглу, Вушкович, Данк, Боскальї — Віффер (Коштінья, 81), Гросс — Гомес, Ялькує (Осман, 74), Де Кейпер — Костулас (Девід, 80).
Попередження: Фофана — Данк, Боскальї, Коштінья