Лондонський Челсі перспективно починав цей сезон англійської Прем’єр-ліги, але доволі швидко стало зрозуміло, що у футболі, де команда Хабі Алонсо й сама грає результативно, і суперникам дає розгулятись у власному штрафному, особливо помітних результатів важко буде здобути. Поразки від двох принципових локальних суперників, Арсеналу та Брентфорда на виїздах із загальним рахунком (1:5) натякали на це дуже красномовно.
А в сьомому турі "сині" навідались до Евертона, який узагалі від початку сезону не поступався жодному супернику. Тим паче, на Гілл Дікінсоні не хотіла втрачати залікові бали команда Девіда Моєса, яка, на відміну від того-таки Челсі, продовжувала сповідувати дуже обережний футбол з обмеженою результативністю.
Утім, у "ірисок" також можуть виникати проблеми з реалізацією власних намірів, коли гра просто не йде. Хоча в першому таймі цього протистояння насправді мало що виходило в обох команд. Колектив Алонсо свої моменти створював виключно з подач кутових на лівому фланзі, коли Гендерсон спочатку знайшов на дальньому боці поля Кайседо з ударом злету в поперечу, а вже під перерву з його навісу Лакруа вже бачив м’яч у дальньому куті, але удар головою з порожніх воріт вибив Армстронг.
Евертон тим часом традиційно покладався на флангову роботу, і один із найкращих моментів господарів у цій грі загалом створив Віталій Миколенко, коли на 38 хвилині знайшов прострілом Баррі, проте нападник пробив надто слабко. Як і Рель до цього ще на початку матчу, який надто повільно розгойдувався в першій половині.
А вже після перерви Челсі зробив те, на що, напевно, уже традиційно розраховував ще на початку гри. Гато отримав передачу на лівому фланзі від Роджерса на 46 хвилині, після чого від лицьової прострілив на Нету на другий темп, а той пробив у дальній кут, тоді як Пікфорд так і не зміг упевнено парирувати м’яч.
Челсі повів за рахунком на табло, і на цьому насправді гру для "ірисок" можна було закривати. Бо команда Моєса дійсно не могла зв’язати гру попереду, тож розраховувати доводилось хіба що на випадковий стандарт. На жаль, під час одного з таких Брантвейт влетів у воротаря Мартінеса, чим відправив суперника в нокаут та, можливо, спричинив серйозну травму, бо аргентинець тривалий час просто не рухався на газоні.
Коли ж гра поновилась, то Челсі пішов розставляти всі крапки над "ї", і на 90 хвилині удар із штрафного від Гендерсона в центральній зоні прийняла на себе стінка, після чого м’яч відскочив до Нету, і той спокійно покотив його у вільний від Пікфорда лівий кут воріт. Саме в цей день, але дев’ять місяців тому, "пенсіонери" зіграли свій останній "сухий" матч проти Брентфорда (2:0).
У наступному турі Евертон поїде в гості до лондонського Арсеналу, тоді як лондонський Челсі в дербі прийматиме Тоттенгем.
Евертон — Челсі 0:2
Голи: Нету, 46, 90
Евертон: Пікфорд — Мейтленд-Найлз (Джордж, 55), Тарковські, Брантвейт, Миколенко — Гарнер, Армстронг (Нергор, 85) — Рель, Дьюзберрі-Голл, Гріліш (Джонсон, 85) — Баррі.
Челсі: Мартінес (Пендерс, 75) — Ачімпонг, Лакруа, Колвілл — Нету (Кенда, 90+12), Гендерсон, Кайседо (Лавія, 90+2), Гато (Палестра, 90+2) — Палмер, Роджерс — Педро (Велбек, 90+2).
Попередження: Армстронг, Тарковські, Нергор — Нету, Ачімпонг, Роджерс, Палмер