Повноцінний перший вихідний день української Прем’єр-ліги, нехай із сумнозвісними сигналами "Повітряна тривога", це справа, безумовно, шляхетна, проте й від перебігу подій у інших національних першостях нашому вболівальнику не хотілося б відволікатись. Зокрема, у англійській Прем’єр-лізі ще зовсім нічого не відомо стосовно майбутнього чемпіона країни, а чергова зустріч лондонського Арсенала в рамках двадцять шостого туру на Емірейтс проти Борнмута навряд чи могла нам про щось сказати.

У той самий час для суперників Мікеля Артети, Борнмута, цей виїзний матч був черговою можливістю вийти зі зони вильоту проте для цього було потрібно обігравати лідера чемпіонату. На диво, "вишні" з повним розумінням справи поставились до виконання цього складного завдання, і вже в першій атаці вразили ворота Рамсдейла. 9,11 секунд — саме стільки знадобилось Уаттара для того, щоб подачею з правого флангу спрямувати м’яч до центру штрафного, де Соланке створив вигляд боротьби, а м’яч під Габріелем полетів далі на Біллінга. Один із найшвидших голів за всю історію змагань.

Зрозуміло, що за такого сценарію в "канонірів" не було жодного іншого виходу, окрім як іти відіграватись, допоки приголомшені таким початком гри трибуни не почали цього вимагати від футболістів Артети. Футболісти Гарі О’Ніла при цьому обрали вичікувальну тактику, намагаючись заблокувати суперникам можливості для передач усередину штрафного з відповідних зони поблизу власних володінь. Арсеналу така поведінка опонентів не була до вподоби, адже фактично не залишала простору для атаки.

І при цьому "каноніри" ще й утратили через пошкодження Троссара посеред першого тайму, що звузило їхній початковий атакувальний потенціал. Але Сміт-Роу цього вечора не просто так з’явився на футбольному полі, доволі гучно заявивши про себе вже в другому таймі. Однак до того моменту Арсенал ще мав пройти крізь власну неспроможність загрожувати воротам Нето до перерви, і так само важко розпочати другу половину гри.

А розпочались події з ще більш несподіваного голу гостей, коли навіс із кутового з лівого флангу від Ротвелла на ближній стійці завершив головою Сенесі. Борнмут і до того намагався затягувати час за будь-якої ліпшої нагоди, і можете собі уявити, що почалось після другого несподіваного успіху гостей. Арбітр Кавана, щоправда, попередив Нето за подібні дії, які воротар намагався вчиняти вже після того, як пропустив перший м’яч у відповідь.

Арсеналу дійсно не залишалось нічого іншого, окрім як спрощувати власний футбол та використовувати будь-який стандарт біля чужих воріт. На 62 хвилині таким став кутовий на правому фланзі, із якого Сміт-Роу з відскоку повернув м’яч до воротарського, де першим опинився Парті. І щоб Борнмут навіть не встиг підняти голову, подачу з лівого флангу від Нельсона на 70 хвилині на дальній стійці ударом злету завершив Вайт. Цікаво, що обидва футболісти з’явились на полі за ходом протистояння.

Після цього сценарій гри був кришталево прогнозованим — Арсенал завзято атакує, а Борнмут не менш завзято намагається відбиватись. Господарі довго возились із захистом суперників, але свого все ж таки добились у компенсований час. Зінченко тоді взяв на себе сміливість, заробивши кутовий блокованим ударом із лівого флангу штрафного, а з протилежного боку подачу Саки так само перехопили, але цього разу на відскоку першим був Нельсон, який і створив привід для божевільної радості Артети ударом під праву стійку.