Груповий етап молодіжного чемпіонату Європи-2023 серед юнаків віком до 21 року станом на момент початку кваліфікації взяв павзу на кілька днів поміж груповим етапом та чвертьфінальним раундом, тож посеред літнього сезону ми мали можливість кілька днів відпочити від міжнародних змагань, що цими днями тривають на теренах Грузії та Румунії. Однак усе ж таки потрібно було й повертатись до перебігу подій на цьому турнірі, адже в блискавичній сітці плей-оф розігрувався не тільки головний трофей, а й перепустки на Олімпіаду в Парижі.

Власне, із пари господарів турніру до вирішальних раундів удалось пробитись тільки "біло-червоному" колективу, із протистояння якого проти другої команди квартету C, Ізраїлю, і доводилось нам розпочинати спостереження за чвертьфіналами. Трибуни стадіону Динамо-Арена ім. Бориса Пайчадзе в місті Тбілісі цього вечора були заповнені вщент місцевими вболівальниками, тож несамовита підтримка домашній команді була гарантована.

Але жодних наслідків її впливу в першій половині гри ми так і не побачили. Ізраїль захопив ініціативу, і хоча футбол був доволі повільним, проте перевага футболістів Гая Лузона все ж таки відчувалась. Чого вартував тільки момент Горно вже на п’ятій хвилині зустрічі, коли нападник від центрального кола пролетів до чужого штрафного, але на завершення пробив повз праву стійку з убивчої позиції.

Грузини відновили володіння м’ячем лише ближче до середини першого тайму, утім навіть пробити в площину було для них надзвичайно складним завданням. Точніше, вони навіть гол примудрились забити, але удару донецького "гірника" Гочолеішвілі завадив перетворитись на гол вихід м’яча за лицьову під час подачі Давіташвілі. Загалом, протистояння складалось таким чином, що Грузія не могла записати на свою користь жоден із епізодів до перерви.

Але в другій половині основного часу команди неначе помінялись місцями. Ізраїль не впорався з побудовою гри в центрі поля, за підсумком чого дуже ризикував опинитись у поганому становищі, проте вчасно відвів від власних воріт наміри суперників захопити ініціативну. Виникали навіть моменти накшталт епізодів за участі Гандельмана та Глуха на 67 та 68 хвилинах відповідно, коли Мамардашвілі зробив два поспіль непогані сейви.

Утім, утримати гру від переходу в додатковий час жодна з команд так і не змогла. Ба більше — вони й не намагались приховати, що дуже хочуть бити пенальті, тож пів години життя ми витратили за переглядом відверто нецікавого видовища. Не рятували навіть спроби ротації від тренерів. Отже, лотерея, у якій спочатку всі витягали щасливі квитки, але потім на третій спробі Гагуа не переграв воротаря ударом трохи лівіше від центру, а під час останньої спроби Хвадагіані влучив у ліву стійку. Мамардашвілі вгадував тільки напрям польоту м’яча, але удари не відбивав.