Фактично кожній футбольній лізі Європи наприкінці поточного сезону є, що продемонструвати в плані інтриги щодо визначення остаточних місць команд у турнірній таблиці. У французькій Лізі 1, наприклад, тривалий час домінування Парі Сен-Жермен було настільки впевненим, що навіть клубам із величною історією накшталт Марселя було нічого протиставити грошовитому столичному колективу. Однак у цьому сезоні під керівництвом Крістофа Галтьє "червоно-сині" геть не безгрішні, тож інші команди ще мають шанси на сенсаційний успіх.

Зокрема, ті самі "провансальці" охоче б видерлись і вище третьої сходинки, яку посідали станом на початок тридцятого туру національної першості, проте для цього їм спочатку потрібно було не відстати від Ланса, а вже потім вигадувати, як саме долати відстань у шість балів до парижан. Звітними вихідними команда Ігора Тудора тим часом зустрічалась на виїзді проти Лор’яна — дуже авантюристського середняка, який, утім, для Марселя був легким опонентом останніми роками.

Проте в контексті конкретно цього протистояння в "мерлуз" були значні кадрові проблеми, тож Режис Ле Брі був змушений закривати дірки футболістами найближчого резерву, а на їхнє місце запрошувати представників юнацької команди. Проте й такого розібраного Лор’яна було цілком достатньо для того, аби Марсель ризикував отримати на горіхи за кожної випадкової помилки в центрі поля. А їх у команди Тудора цього вечора було до непристойного багато.

У господарів напрочуд удало діяв ударний трикутник Аушіш – Дьєнг – Февр, який свого часу назбирали з ПСЖ, того-таки Марселя та Ліона відповідно. Вартувало центральним захисникам "провансальців" зависоко піднятись до атаки, чи, не дай Боже, утратити м’яч у центрі поля, як одразу розгорталось віяло контрнаступу, проте на завершення Лор’яну постійного не вистачало акцентованого удару.

Що ж до дій гостей в атаці, то Марсель був доволі обережним та невигадливим. Маліновського залишили на лаві для запасних, тож заряджати з дальньої відстані брався Юндер, проте це вже якість геть іншого рівня. Ченгіз мав непоганий момент ще на самому початку гри, але з правого флангу штрафного на 14 хвилині з вільної позиції пробив прямісінько у воротаря. На цьому перелік небезпечних підходів від команди Тудора можна було завершувати, бо решту спроб до перерви блокували захисники суперників.

Очікувалось, що в перегонах за здобуття очок Марсель зробить більш упевнений крок уже в другому таймі, проте це були лише наші марні надії. Марсель ледь не пішки вовтузив м’яч біля чужих володінь, а заміну з появою Маліновського головний тренер відклав аж до самого завершення протистояння, коли зневірена команда була ладна скоріше пропустити безглузду контратаку, аніж подужати опір чужої оборони.

До речі, Лор’ян мав кілька цікавих випадів у власному активі, але навіть після заміни атакувального трикутника свіжі футболісти так само не ладнали із завершальними ударами, як і їхні попередники. Зрештою, "мерлуз" були задоволені й одним здобутим балом у скрутному становищі, а ось результату "провансальців" потішились хіба що конкуренти.