Керівництво УЄФА під час реформи єврокубків минулого року обіцяло нам збільшену кількість яскравих протистоянь у кожному турі, і що тоді, що зараз, ми лише пересвідчуємось, що таки не надурили. Бо вже на старті основного раунду Ліги чемпіонів можна було стати свідками протистояння з дуже яскравою афішою поміж англійським Ліверпулем та мадридським Атлетіко на Енфілді в ситуації, коли команда Арне Слота набрала непогану ходу на початку сезону, а от колектив Дієго Сімеоне явно почав не з тієї ноги.

Однак у ситуації, коли йдеться про настільки високий рівень конкуренції, два фахівці віртуози завжди знайдуть, чим здивувати. Але навіть Слот не міг повірити в те, що вже на шостій хвилині гри його команда веде за рахунком у два м’ячі. Та й ми не могли, якщо чесно. У обох випадках на правому фланзі були залучені Раян Гравенберх та Мохамед Салах, і якщо перший спочатку заробив штрафний, із якого партнер пробив у ноги Робертсону, а від того м’яч полетів у сітку, то потім поміж цією парою ми побачили подвійну стінку із завершальним ударом єгиптянина.

Насправді тоді все виглядало так, що ще трохи, і Сімеоне може пакувати чемодани для своєї команди прямо в роздягальні Енфілда під час перерви. Але ми ж усе таки говоримо про Атлетіко — команду, яку ні на мить не можна повертати в гру. Що в підсумку й зробив Ліверпуль, коли спочатку змарнував купу власних гольових нагод, а потім пропустив наприкінці першого тайму з контратаки через правий фланг під закидання для Распадорі, який потім у штрафному покотив під удар Льоренте.

Так, тому самому Льоренте, від якого в місцевої публіки незабаром почнеться алергія. Бо й у другому таймі іспанський універсал примудрився скривдити оборону суперників. Але до цього команді Сімеоне ще треба було зруйнувати чужий атакувальний темп, тож роботи "матрацники" насправді виконали чимало в цьому матчі. І ледь не зірвали банк.

На 81 хвилині Льоренте піймав на ногу відскок перед штрафний і зацідив потужний удар під поперечину над головою Аліссона. Радість на лаві гостей була прогнозовано несамовита, але попереду було найважче — Ліверпуль та шалений тиск на останніх хвилинах, який команда Слота провадить чи не в кожній грі від початку сезону. І цього разу вона також цим займалась.

Особливий акцент при цьому припав на подачі зі стандарті та просто флангові передачі, і зрештою кількість їхня таки переросла в якість. У моменті з навісом від Собослаї з кутового на правому фланзі на 90+2 хвилині, який упевненим ударом головою завершив ван Дейк. Потім ще й Екітіке міг добивати гостей, але вразив публіку лише промахом за кілька метрів до воріт. Утім, був і момент у Серлота, тож не дарма той-таки ван Дейк після гри дякував небесам за допомогу.