Наприкінці минулого сезону, коли вирішувалась доля головного трофею Ліги чемпіонів УЄФА, ледь не всі фанати тільки й мріяли побачити у вирішальній грі дуель каталонської Барселони та французького Парі Сен-Жермен, які на той момент перебували в скажені формі. Однак на мюнхенську Альянц Арену чемпіони Ліги 1 усе ж таки дістались, а от на той момент ще не чемпіони іспанської Ла Ліги не змогли подолати міланський Інтер, тож були змушені дивитись за розгромом "змій", як і ми, із телевізійних екранів.

Проте вже на початку нової кампанії жеребкування основного раунду головного змагання Старого Світу дало нам можливість таки побачити дуель Ганса-Дітера Фліка та Луїса Енріке, і цього разу йшлось про домашню для "блаугранас" гру в рамках другого туру. Але й "червоно-сині"  приїхали до Іспанії вже не ті — занадто багато травмованих гравців хоча б зразка мюнхенського фіналу було в їхньому складі.

Тож нікого в підсумку не мав дивувати той факт, що перші два гольових моменти з боку обох команд відбувались за участі українського центрального захисника гостей Іллі Забарного. Спочатку гравець нашої національної збірної головою з близької відстані пробив над воротами з подачі кутового, а вже за мить не пустив у власні порожні ворота удар Феррана Торреса з правого флангу штрафного, який до цього проскочив повз Шевальє.

Однак за три хвилини Барса все ж таки продавила суперників пресингом на чужій половині. Схибив Вітінья з передачею в ноги Ямала на лівий фланг, після чого через Педрі м’яч дійшов на протилежний бік поля до Рашфорда, який міг пробивати й сам, але вигадав дуже дотепну передачу в центр штрафного на Феррана, якому залишалось лише влучити у ворота. Це відбулось лише на 19 хвилині, тож попереду була ще вся гра.

І тут треба зазначити одразу, що які б зусилля не докладала команда Луїса Енріке, а повністю контролювати хід подій на полі в неї взагалі не було передумов. Постійно щось виникало попереду в ПСЖ, і зрештою на 38 хвилині рахунок зрівнявся, коли Мендеш учергове здійснив ривок із зміщенням у зону перед чужим штрафним із свого флангу, після чого загострив на Маюлю, а той пробив у дальній кут.

Схожим чином майже одразу, але вже з іншого боку поля, міг відзначитись і Баркола, тож протидіяти швидким атакам суперників через фланги в команди Фліка не надто вдавалось. У другому таймі Барса наче й непогано над цим попрацювала, але долю зустрічі все одно вирішив саме цей компонент. ПСЖ виглядав після перерви значно більш варіативним попереду, і зрештою забрав головний приз.

На останніх хвилині основного часу, коли до цього Забарний та Мендеш схибили в своїх моментах з ударами з другого поверху, Лі Кан Ін потурбував ліву стійку чужих воріт, а Руїс та Баркола розминали Щесни своїми пострілами з меж штрафного, Хакімі вирвався до правого флангу контратаки й зіграв у центр чужих володінь на Рамуша. Багатьом здалось, що зіграв у офсайд. Але графіку нам та VAR видали таку, що й не зіграв. І нічого у відповідь цьому команда Фліка вже не заподіяла.

У наступному турі каталонська Барселона прийматиме грецький Олімпіакос, а французький Парі Сен-Жермен зіграє в гостях у леверкузенського Баєра.

Барселона — ПСЖ 1:2
Голи: Торрес, 19 — Маюлю, 38, Рамуш, 90

Барселона: Щесни — Кунде, Е. Гарсія (Крістенсен, 86), Кубарсі, Мартін (Бальде, 72) — де Йонг, Педрі (Берналь, 79) — Ямал, Ольмо (Касадо, 72), Рашфорд (Левандовські, 72) — Торрес.