У чинного чемпіона англійської Прем’єр-ліги також подекуди трапляються вкрай невдалі серії. Ліверпуль на початку цього сезону тривалий час ішов узагалі без утрат очок на всіх фронтах, але до третього туру Ліги чемпіонів УЄФА підійшов із чотирма поспіль поразками за плечима — результат, який насправді шокує, із огляду на статус цього славетного клубу.

Усі сподівання фанатів "червоних" при цьому покладались на виїзну гру проти франкфуртського Айнтрахта, який, так само, як і команда Арне Слота, міг похизуватись трьома заліковими балами після двох попередніх єврокубкових матчів. Та й загалом команда Діно Топпмеллера грала в напрочуд авантюрному стилі в плані результатів — то розгромить турецький Галатасарай (5:1), то з таким самим рахунком сама зазнає розгрому від мадридського Атлетіко.

Ніколи не здогадаєтесь, із яким рахунком завершилась звітна зустріч, якщо попередньо не дізнались власне цей самий рахунок. Проте геть не все настільки однозначно було в цій дуелі, як продемонстрував результат на табло після фінального свистка. Усе вирішили окремі деталі — вони у футболі мають страшенно велику вагу. І стандарти, куди ж без них у сучасній грі.

Проте починалось усе з різкого випаду господарів Дойче-банк-парк арени за авторством Баоя на правому фланзі штрафного, якому не вдалось ударом низом засмутити Мамардашвілі за помилкової фіксації офсайду з боку лайнсмена при цьому. Ліверпуль із відповіддю не забарився — Ісак двічі перевірив Цеттерера щільними ударами під час швидких випадів, але голкіпер суперників теж успішно ввійшов у грі.

А потім зламався Фрімпонг фактично на рівному місці, тож уже на 19 хвилині його вимушено замінили на Бредлі. А потім уже на 26 хвилині Айнтрахт блискавкою вилетів до контратаки на чужу половину й Крістенсен відкрив рахунок ударом низом із правого флангу штрафного під дальню стійку. До цього команда Слота була не надто готовою, але удар психологічно все ж таки витримала.

І лише після цього дали про себе знати ті самі стандарти, про які ми вже згадували раніше. А точніше той факт, що в команді Діно Топпмеллера просто нікому грати на "другому поверсі", тоді як у Ліверпуля подібних виконавців хоч греблю гати. Зрештою Кнауффа поставили двічі опікати ван Дейка та Конате під час кутових з обох боків поля, і номінально захисник, у якому за ходом кар’єри побачили непоганого гравця нападу, повністю провалив своє завдання, бо банально нічого йому було запропонувати суперникам. Гакпо та Собослаї записали на свій рахунок легкі асисти, а ще незадовго до них тим самим відзначився Робертсон, коли пасом із власного штрафного запустив на чужу половину Екітіке, а той засмутив колишню команду. Проте вибачення таки попросив.

Другий тайм за таких умов ставав чи не формальністю. Але Ліверпуль усе одно мав тримати під контролем швидкі атаки суперників. Проте тієї інтенсивності у власному нападі команді Слота вистачало для того, щоб на цей фактор не зважати. І тоді вже постало питання, чи дадуть партнери можливість Вірцу зробити так, щоб зловтішники нарешті припинили кепкувати з його "агентської статистики".

Таки дали. Вірц оформив дубль асистів, коли посеред тайму роздавав передачі під удари Гакпо та Собослаї. Міг і гол на свій рахунок записати, але, виявляється, Салах на гольовій мілині є доволі жадібним футбольним звіром. Німецький партнер потім ще довго дивився на єгиптянина, коли покотив на порожні.

У наступному турі франкфуртський Айнтрахт гостюватиме в італійського Наполі, а англійський Ліверпуль прийматиме мадридський Реал.

Айнтрахт Ф — Ліверпуль 1:5
Голи: Крістенсен, 26 — Екітіке, 35, ван Дейк, 39, Конате, 44, Гакпо, 66 Собослаї, 70

Айнтрахт Ф: Цеттерер — Крістенсен (Коллінз, 59), Аменда, Кох, Теате — Гетце (Узун, 64), Ларссон — Кнауфф (Скірі, 76), Доан (Шаїбі, 64), Браун — Баоя (Буркардт, 59).