Минулого року ікона сучасного футбольного світу, бразильський нападник Антоні, ледь не здобув головний трофей Ліги конференцій УЄФА в складі севільського Бетіса на правах оренди з англійського Манчестер Юнайтед. Але поступився у фіналі лондонському Челсі. Утім, не проблема — "зелено-білі" потім підвищили ставки за рахунок чемпіонату до рівня Ліги Європи, і таки вдалось схилити "Червоних дияволів" до продажу футболіста, він отримав нагоду компенсувати свою відсутність у фіналі цього змагання в складі англійського колективу.

Але про настільки високі раунди говорити ще дуже завчасно — ми ж тільки-но починали розмову про новий основний раунд Ліги Європи, якому, як і Лізі чемпіонів до цього, виділили аж цілий тиждень для проведення матчів першого туру. Статус відчувається. І команда Мануеля Пеллегріні цей шлях починала з домашньої гри проти ще одного представника Прем’єр-ліги — Ноттінгем Форест.

Для "лісників" це також був момент дуже особливий. Бо уявіть собі, що вже встигло вирости, змужніти та навіть дати продовження власному роду в окремих випадках ціле покоління фанатів цього клубу, які взагалі в своєму житті не бачили, як дворазовий володар Кубка європейських чемпіонів грає на міжнародній арені. 30 років очікування. Це майже як ми з нашою збірною на чемпіонатах світу. На жаль.

І в цій грі на Естадіо де-ла-Картуха в Севільї також був наш слід, адже в складі Ноттінгем Форест тому-таки Антоні на лівому фланзі оборони мав протистояти ніхто інший, як Олександр Зінченко. І цей двобій розпочався ледь не з перших хвилин, і доволі швидко в українця почались реальні проблеми. Бо вже на 15 хвилині Антоні саме з його флангу загострив передачею до штрафного на Бакамбу під час контратаки, а форвард потужно пробив у ближній кут.

Утім команда Анже Постекоглу, до речі — чинного володаря трофею Ліги Європи на чолі лондонського Тоттенгема, зуміла не просто відігратись, а ще й вийшла вперед за рахунком. Сталось це буквально впродовж п’яти хвилин та за вісім хвилин від першого гола Бетіса в цій грі. Прості флангові атаки завершились з обох боків поля передачами Гіббса-Вайта та Дугласа Луїса на Жезуса, а той упевнено відігравав воротаря.

І насправді "зелено-білі" цей перший тайм завершували настільки невпевнено, що цілком могли нахапатись додаткових голів, що й питань у цьому матчі зайвих би вже не було. Зінченко також міг до цього докластись, якби його подачу кутового з правого флангу на 33 хвилині на дальній не завершив ударом у стійку Гадсон-Одої.

Загалом динаміка для "лісників" була непоганою, але лише до перерви. Бо суперники зробили потрійну заміну одразу й бодай зменшили вплив атак гостей на гру. Або це самі гості так зменшили свою інтенсивність попереду, що Бетісу не важко було відбивати їхні наступи, тож залишились сили на фінальний ривок.

І ось тут уже Зінченко вийшов на один із передніх планів, бо саме в зоні в нього за спиною завершував простріл Роки з лівого флангу на 85 хвилині той самий Антоні, що й сформувало остаточний рахунок у цій грі. Жодних контрастів з окремими матчами Постекоглу в Тоттенгемі в минулому сезоні наразі не видно.