Справжній плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА для фанатів, які ще не надто прониклись усіма цими нововведеннями від організаторів головного клубного турніру Старого Світу, нарешті стартував. І оскільки подія це дуже відповідальна, то й не дивно, що відкривати цей раунд змагань доручили двом клубам із дуже потужним уболівальницьким сектором.

Турецький Галатасарай та англійський Ліверпуль у поточній кампанії вже зустрічались поміж собою восени минулого року на Алі Самі Єн, і це було чергове повторення історії невдалих вояжів "червоних" у гості до "левів". Ліверпуль поступився на основному раунді з мінімальним рахунком (0:1), але в підсумку команда Арне Слота пробилась до 1/ 8 фіналу напряму, тоді як колективу Окана Бурука довелось спочатку вибивати з боями туринський Ювентус на попередньому етапі.

І так само, як і кілька місяців тому, а можливо навіть і гучнішою була підтримка для домашньої команди в звітній грі. Одразу було помітно, що в Англії до такого не звикли, тож "червоні", хоча й намагались ловити суперників високим пресингом на чужій половині й навіть створили з цього кілька перспективних моментів для себе, але зрештою були змушені відійти до захисту під цим шаленим гулом із трибун.

А потім усі побачили те, що неодноразово бачили за ходом сезону у виконанні Ліверпуля. Проблеми в обороні, певна річ. А Галатасарай просто закидав чужий штрафний майданчик фланговими передачами, більшість із яких господарі залишили за собою та створили чимало нагод попрацювати для Мамардашвілі. Однак один із цих навісів у підсумку призвів до гола, коли на сьомій хвилині Осімген на дальній скинув подачу кутового з лівого флангу на Леміна, а той ледь не влетів у сітку з тим м’ячем перед воротарем суперників. Можна було фіксувати провал команди Слота в першому таймі вже тоді, але з часом це враження лише посилювалось.

Завданням тренерського штабу Ліверпуля під час перерви було привести власних гравців до тяму, бо умовні беруші видати кожному можливості точно не було. Невідомо як, але докричатись Слоту таки вдалось. "Червоні" дійсно видали якісний початок другого тайму з моментами Собослаї та Мак Аллістера, після чого почали намагатись грати в "англійській" футбол високими подачами. А також цими "модними" кутовими з оточенням воротаря, але іспанський рефері Хіль Мансано цю історію швидко звів нанівець.

Хоча один корнер у виконанні гостей таки майже став результативним. Якби на 70 хвилині Конате не допоміг собі рукою в боротьбі за подачу Собослаї на ближню стійку з лівого флангу. І напевно це була остання вдала дія захисника Ліверпуля в цій грі, бо його індивідуальні помилки в простих ситуаціях у обороні зрештою ризикую стати головним мемом цієї гри.

Галатасарай доволі довго намагався збити тиск суперників із власних володінь і хоч трохи легше йому стало наприкінці основного часу, коли м’яч навіть устиг удруге побувати в сітці воріт Мамардашвілі, однак з офсайдом у Їлмаза до цього, коли турецький нападник начебто впливав на правому краю атаки на Конате, який виконав черговий привоз моменту на власні ворота. Звісно, що за цей сумбур Слоту дістанеться не менше за його підопічних.

Матч-відповідь поміж англійським Ліверпулем та турецьким Галатасараєм відбудеться 18 березня.

Галатасарай — Ліверпуль 1:0
Гол: Леміна, 7

Галатасарай: Чакир — Сінго, Санчес, Бардакджі, Якобс — Торрейра (Елмали, 90+3), Леміна (Акгюн, 77) — Їлмаз (Гюндоган, 90+3), Сара (Бої, 87), Ланг (Шоллої, 77) — Осімген.

Ліверпуль: Мамардашвілі — Гомес, Конате, ван Дейк, Керкез (Робертсон, 60) — Гравенберх, Мак Аллістер — Салах (Фрімпонг, 60), Вірц (Гакпо, 73), Собослаї — Екітіке.

Попередження: Санчес — Керкез, ван Дейк, Гравенберх, Собослаї