Після березневої міжнародної перерви англійський футбол найвищого ґатунку повертався якось вайлувато, тож цими вихідними ми не побачили жодного матчу Прем’єр-ліги, а натомість у країні пануватиме кубкова атмосфера. Це пов’язано з визначенням майбутніх учасників півфіналів Кубка Англії, які традиційно, разом із вирішальною грою, відбуватимуться на легендарному Вемблі.
І щоб потрапити знову на цю відому арену, тому-таки Манчестер Сіті треба було подолати один із найважчих бар’єрів, який загалом можна було собі уявити під час жеребкування чвертьфінального раунду змагань. У гості до команди Хосепа Гвардіоли завітав чинний чемпіон країни Ліверпуль, а сам іспанський керманич тим часом вимушено переїхав на верхні яруси Етіхада через неналежну поведінку в технічній зоні.
Однак із без безпосереднього перебування Гвардіоли в технічній зоні його команда добре розуміла, що їй потрібно робити для подолання такого потужного опонента. Колектив Арне Слота цього разу привіз із собою наче й добре напрацьовані варіанти гри в атаці, і щось навіть таки вдавалось створити біля воріт Траффорда, проте загальної впевненості "червоним" у цих своїх діях явно не вистачало.
Суперники в цьому плані були банально більш рішучими та вигадливими, нехай і першу чверть ігрової години команди протримали нас фактично без гольових моментів. Хіба що стартовий удар Доку в цій грі можна було зарахувати, як небезпечний. А потім у Ліверпуля виникли два епізоди, із яких можна було б і більше користі видобути для себе команді Слота.
Ідеться про удар Салаха з виграної боротьби проти Хусанова на лівому фланзі штрафного, а також удалий відскок на ногу Екітіке в центрі чужих володінь від незграбних дій Родрі, але в обох випадках навіть про влучання в площину з різних причин не йшлось.
А потім, уже на заключних хвилинах першого тайму, ця гра раптово втратила левову долю своєї інтриги через банальні помилки в захисті від пари ван Дейк – Конате. Перший спочатку привіз пенальті за фол проти О’Райлі в центрі власного штрафного, і Голанд відзначився ударом із позначки в правий кут, а другий потім дав норвежцю замкнути подачу Семеньйо з правого краю атаки вже у власному воротарському.
І щоб команда Слота навіть не мріяла про порятунок у цій грі, підопічні Гвардіоли розпочали ударно й другий тайм. Уже на 50 хвилині Шеркі видав пас до лівого флангу штрафного на Семеньйо, який тонко перекинув Мамардашвілі першим дотиком, а ще за сім хвилин Голанд замкнув простріл О’Райлі приблизно з того ж самого місця.
Таким чином будь-які шанси "червоних" були нівельовані вже за пів години до завершення основного часу, коли фанати гостей і потягнулись на найближчі автобуси до рідного міста. Утім, нікуди ми не мали б розходитись принаймні для того, щоб побачити, як Салах остаточно псує враження про себе в останньому матчі на Етіхаді в якості гравця Ліверпуля незабитим пенальті, який для нього на лівому фланзі штрафного заробив Екітіке в боротьбі проти Нунеса на швидкості.
Фінальний свисток головного арбітра Майкла Олівера з Ашингтона зафіксував вихід Манчестер Сіті до півфіналу Кубка Англії, тоді як для Ліверпуля турнірний шлях добіг до завершення.
Манчестер Сіті — Ліверпуль 4:0
Голи: Голанд, 39 (пен.), 45+2, 57, Семеньйо, 50
На 64-й хвилині Мохамед Салах (Ліверпуль) не забив пенальті (воротар).
Манчестер Сіті: Траффорд — Нунес, Хусанов, Геї, О’Райлі — Родрі (Гонсалес, 62) — Шеркі, Сілва, Доку (Савіньйо, 62) — Семеньйо, Голанд.
Ліверпуль: Мамардашвілі — Гомес (Фрімпонг, 62), Конате, ван Дейк, Керкез — Гравенберх, Собослаї, Джонс — Салах, Екітіке, Вірц.
Попередження: Родрі — Гравенберх, Конате