Подекуди участь команд у єврокубкових змагання призводить до появи додаткової можливості для них перетнутись за ходом сезону не тільки на внутрішній арені, а й на міжнародній. Хоча й обмеження на під час жеребкувань певних стадій також мають місце. Але не на пізніх стадіях плей-оф. Окрім цього трапляється й таке, що в розкладі сезону зустрічі в національних та єврокубкових змаганнях перебувають неподалік одні відносно інших, тож виходить цілком непоганий своєрідний серіал.

Таке явище за ходом поточної кампанії ми мали змогу спостерігати відносно каталонської Барселони та мадридського Атлетіко, які в Ла Лізі матч першого кола зіграли на початку грудня минулого року, потім провели в лютому-березні два кубкових матчі, і продовжили писати свою окрему історію другою грою в чемпіонаті минулими вихідними. А цього разу вони зустрічались уже в рамках першого чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА, із перевагою "блаугранас" за кількістю перемог у цій серії, яку хотіли надолужити "матрацники".

Проте на старті першого тайму команді Дієго Сімеоне треба було спочатку відбиватись від бажання суперників швидким голом розпочати це протистояння. І доволі близько підходила до виконання цього завдання Барселона в моментах Рашфорда вже на стартових хвилинах, але англієць постійно спрямовував свої удари низом у воротаря суперників. Канселу згодом долучився до цієї не надто втішної для свого колективу тенденції.

Однак відправити до сітки чужих воріт перший м’яч каталонцям зрештою таки вдалось. Хоча й із порушенням правил у вигляді офсайду в Ямала під час передачі Педрі до правого флангу володінь гостей, звідки потім прийшов простріл на порожні ворота для Рашфорда, який схибити або влучити у голкіпера Муссо вже не мав реальної можливості. Так минула половина першого тайму, у якій Атлетіко відповів лише сольним моментом Альвареса, якому дали пройти вздовж лицьової на правому фланзі до штрафного під гострим кутом, і навіть пробити точно в Жоана Гарсію з кількох метрів.

А потім настало завершення першої половини гри, яке команда Ганса-Дітера Фліка точно не зможе долучити до свого активу. Особливо останні хвилини, коли сталось те, на що очікували ще від самого стартового свистка — Барселона знову пропустила закидання з глибини за спини захисникам, а далі ви й самі знаєте, як воно буває. Цього разу навіть гірше — Кубарсі збив Сімеоне перед власним штрафним у ролі останнього захисника, і переляканий, нехай і досвідчений, румунський арбітр Іштван Ковач продемонстрував іспанцю спочатку жовту картку, яка виглядала максимально дотепно, із урахуванням ситуації. За мить VAR допоміг змінити її колір на справедливий червоний.

Але не просто вилученням для "блаугранас" завершився цей епізод, а ще й бездоганним виконанням штрафного удару в праву дев’ятку від Хуліана Альвареса, який цим пострілом точно додав бажання босам господарів поля полювати на себе під час літньої трансферної кампанії. Проте ця історія буде згодом, тоді як тоді в Барси був попереду тайм у меншості проти Атлетіко, який вирішив зберігати свою перевагу на чужому полі.

Воно й загалом не дивно, бо за двадцять останніх років мадридці жодного разу до цього не перемагали на Камп Ноу. Тобто в Дієго Сімеоне був особистий незакритий гештальт. Тож виправдати тактику "матрацників" можна цілком, на відміну від відсутності пенальті в їхні ворота, коли Муссо та захисник вирішили розіграти удар від воріт, але сталось щось, що змусило не тільки польового гравця зупинити м’яч рукою в ігровому становищі, а те, що завадило арбітрам на це належним чином зреагувати. Не поодинокий випадок за останні роки, до речі.

Але то вже таке — деталі, на яке зверне увагу Барселона, вочевидь, але може також і сама себе корити, що доволі непогані моменти в Рашфорда на початку тайму чи Ольмо ближче до його середини залишались без належного завершення.

А на 70 хвилині Барсу взагалі шокували суперники в поодинокій атаці через лівий фланг, яка завершилась подачею Руджері на свіжого Серлота, який саме під такі моменти й з’являвся на полі. Більше мадридський колектив уперед не ходив до завершення матчу, але воно й не надто потрібно йому було, бо у власні ворота команда Сімеоне цього вечора так і не пропустила, а це вже зачин для великого успіху. Хоча в Кубку Іспанії в першій грі перемагали все ж таки 3:0, і цього ледь вистачило, але й грали потім тоді на чужому полі, а тут навпаки. Цікаво, як воно буде цього разу.

Матч-відповідь поміж мадридським Атлетіко та каталонською Барселоною відбудеться 14 квітня.

Барселона — Атлетіко 0:2
Голи: Альварес, 45, Серлот, 70

Барселона: Ж. Гарсія — Кунде (Араухо, 73), Кубарсі, Мартін, Канселу (Бальде, 86) — Е. Гарсія, Педрі (Гаві, 46) — Ямал, Ольмо, Рашфорд (Торрес, 73) — Левандовські (Лопес, 46).

Атлетіко: Муссо — Моліна, Ле Норман, Ганцко (Пубіль, 32), Руджері — Сімеоне (Альмада, 80), Льоренте, Коке (Баена, 60), Лукман (Серлот, 60) — Грізманн (Гонсалес, 80), Альварес.

Попередження: Коке, Пубіль, Баена — Гаві