Ще перед початком чемпіонату світу-2026 були великі сумніви в тому, що в рамках квартету G можна буде виокремити якусь одну національну збірну, яка буде на рівень вище за всіх інших конкурентів. І жодним чином цю тезу спростувати так і не вдалось. Перед останнім туром групового етапу в цій групі можливими були майже будь-які варіанти розвитку подій.

Наприклад, національна збірна Єгипту могла виграти цей квартет. А чому б і ні? У заключному турі грати проти Ірану в якості одного зі своїх прямих конкурентів, і при цьому вже випереджали умовних бельгійців, тож у разі власної перемоги взагалі ні від кого не залежали. У той самий час команда Аміра Галеноя мала більш скрутне становище, вийти з якого їм могла б допомогти, як мінімум, нічия в звітній зустрічі. Але бажано було б усе одно перемагати, бо додаткові показники й усе таке інше.

Тож у Сієтлі в дуже важливий для обох країн День рівності ЛГБТК очікувалась надзвичайно запекла дуель. І вже на перших хвилинах стало зрозуміло, що такою вона й буде. Не минуло й чверті години ігрового часу, як рахунок уже двічі змінився, а міг узагалі тричі це зробити. Усе почалось з удару Салаха в дальній кут на правому фланзі штрафного на п’ятій хвилині, який воротар Бейранванд перевів точно на ногу Саберу на дальній бік власних володінь, за що отримав покарання у вигляді удару поміж ніг.

Але "Принци Персії" одразу ж побігли відіграватись і доволі легко при цьому заробили пенальті, коли Абдельмонейм вибивав м’яч із лівого флангу власного штрафного, але Таремі вчасно підставився під його удар. Проте Мехді потім ударом під праву стійку не зміг переграти Шовейра, тож довелось команді Галеноя навалитись на чужі ворота ще раз, щоб зрештою Резаеян відзначився в схожому на Сабера стилі, коли добив відскок від голкіпера під час удару Мохаммадді.

Також із часом почали надходити новини з паралельної гри, які взагалі не тішили Іран, і начебто "Принци Персії" від цього мали більш жваво грати в атаці, але в контексті створених гольових моментів інтенсивності, як на старті, від них уже не було й близько помітно. Тим часом Єгипет у другому таймі взагалі перехопив ініціативу, і напевно був значно більш близьким до того, аби зняти всі питання другим голом, аніж суперники до того, щоб вийти вперед за рахунком.

Проте також у цьому матчі були просто божевільні останні хвилини, заради яких і варто було дивитись цю гру. Іран у заключну чверть години ігрового часу намагався несамовито нестись уперед та вантажити м’яча до чужого штрафного, а вже в компенсований час фанати єгиптян на мить зрозуміли, що все може бути втрачено їхньою командою.

Тоді Шобейр грубо помилився під час перехоплення подачі штрафного з глибини лівого флангу, після чого перший відскок Горбані завершив ударом у захисника перед порожніми воротами, але Халілзаде одразу добив м’яч у сітку в падінні. І побіг святкувати, знімаючи футболку, і навіть десь знайшов окуляри, фото в яких для нього потім розлетілось би на весь світ. Але раптово ввімкнули VAR, і з’ясувалось, що захисник Ірану був аж на пів стопи ближчим до воріт, аніж передостанній гравець Єгипту. А це вже привід скасувати гол. Тож потім усі дивились за тим, як м’яч влітає вдруге в поперечину воріт Єгипту буквально за десь хвилин, але знову при цьому іранці фолять проти воротаря, тож ані удар Таремі, ані момент Езатолахі не мали шансів бути зарахованими в разі чого.

За підсумками групового етапу чемпіонату світу-2026 національна збірна Єгипту в групі G фінішувала з п’ятьма здобутими заліковими балами на другій сходинці, тож гратиме в плейоф, тоді як Іран здобув три очки, розташувався на третьому місці, тож очікуватиме на можливість продовжити боротьбу за головний трофей.

Єгипет — Іран 1:1
Голи: Сабер, 5 — Резаеян, 14

На 11-й хвилині Мехді Таремі (Іран) не забив пенальті (воротар).

Єгипет: Шобейр — Хані, Абдельмонейм (Ібрагім, 17), Рабія, Фату — Сабер (Аттія, 46), Лашін — Зіко (Абделькарім, 76), Салах (Зізо, 57), Ашур (Мармуш, 46) — Трезеге.