Сітка плейоф боротьби за місце в українській Прем’єр-лізі на початку червня фактично не залишала шансів командам на перепочинок поміж двома протистояннями. І оскільки в обох перших зустрічах були зафіксовані нічийні результати, ми ставали свідками явища, коли двоматчева дуель звужувалась суто до одного поєдинку, результат якого мав вирішувати все. І, на відміну від Кудрівки та Агробізнеса, київський Лівий Берег та Олександрія принаймні продемонстрували, що здатні відзначатись голами у воротах один одного в першій грі (1:1).

Але цього разу декорації змінювались на притаманні для "лелек" кольори, тож колектив Володимира Шарана одразу опинився в не надто сприятливих обставинах на чужому полі. Ще й господарі вирішили захопити суперників зненацька активною грою в атаці на старті зустрічі, створивши цілу низку гольових моментів за лічену кількість хвилин. Можна було констатувати, що "поліграфи" цей відтинок матчу повністю провалили.

Бо активність тих-таки Шастала та Вікентія Волошина біля чужих воріт прямо вказувала нам на те, що гол назріває. Хоча його в підсумку довелось чекати аж до завершення першого тайму. Команда Шарана належним чином увійшла до гри лише ближче до середини першої половини, але навряд чи хтось скаже, що моменти Ндіага чи Родрігеша за рівнем гостроти поступались опонентам. Останній, можливо, навіть і перевищував за цим показником. Проте підсумок усе одно був однаковим — глядачів ніхто не квапився тішити забитими м’ячами.

І так було майже до самої перерви, коли хто, як не Євген Банада, мав бути головною дійовою особою під час подачі кутового з лівого флангу від Шастала. На дальню стійку м’яч для партнера перевів Сіднней, а півзахисник у падінні відправив м’яч головою в сітку, тож Лівий Берег у піднесеному настрої пішов відпочивати.

У другому ж таймі ми стали свідками явища, про яке багато хто говорив у контексті Олександрії в цьому сезоні. Як тільки команда пропускала у власні ворота, то з’являвся якийсь ментальний блок у голові футболістів, через що подальші атаки втрачали інтенсивність та рівень загрози для чужих воріт. Не одразу, але це стало помітним і в контексті цієї зустрічі.

Моменти Булеци та Ндіага на початку тайму ще змусили трохи попрацювати воротаря Жмурка із сейвами під поперечиною, а от далі вже гра була суто під контролем Лівого Берега. У контратаках команда Олександра Рябоконя виглядала значно більш небезпечною, аніж суперники в своїх спробах вантажити м’яч до чужого штрафного.

Фінальний свисток головного арбітра Дмитра Панчишина з Харкова відправив київський Лівий Берег до Прем’єр-ліги, тоді як Олександрія наступний сезон почне в Першій лізі.

Лівий Берег — Олександрія 1:0
Гол: Банада, 45

Лівий Берег: Жмурко — Соколов, Коваленко, Самар, Сіднней — Косовський, Банада — Воробчак (Осей Бонсу, 90+2), В. Волошин (Тіщенко, 69), Шастал — Н. Волошин (Венделл, 63).

Олександрія: Макаренко — Шулянський (Кремчанін, 86), Кампуш, Боль (Хуссейн, 79), Власюк (Беїратче, 86) — Родрігеш, Ващенко, Булеца — Цара, Ндіага, Жонатан (Кастільйо, 46).

Попередження: Венделл, Шастал, Косовський  — Ващенко, Беїратче