Матчі за третє місце на чемпіонатах світу не потрібні. Рівно стільки ж, скільки днів відділяли півфінальні протистояння на мундіалі-2026 від заключної ігрової доби, і точились суперечки у вболівальницьких колах із приводу того, а навіщо національним командам Франції та Англії взагалі виходити на поле стадіону в Маямі. І зрозуміти таку апатію також можливо — шляхи команд Дідьє Дешама та Томаса Тухеля до фіналу обірвали Іспанія та Аргентина відповідно, і при цьому що "Les Bleus", що "три леви" дізнались про себе багато цікавого після тих поєдинків.
Але регламент змагань нікуди не дівається, незважаючи на розпач футболістів, які, можливо, не потрапили до своєї головної гри за професійну кар’єру, тому 103 та передостаннє за ліком протистояння на цьому чемпіонаті світу таки відбулось. І воно було фантастично цікавим.
Захисник збірної Франції Ібраїма Конате перед грою мав нахабність заявити, що не надто й потрібен цей матч його команді, тож грати вони особливого бажання не мають. І з цим важко було посперечатись за ходом першого тайму, який колектив Дешама просто провалив. Настільки жалюгідної гри від збірної Франції не доводилось бачити вже достатньо давно.
Уже на третій хвилині рахунок було відкрито зусиллями Райса, який наважився на дальній удар із лівого флангу з перехоплення, яке здійснив ще біля центральної лінії, а потім сам потягнув м’яч уперед і поклав його під праву стійку. Французи спробували дати реакцію на цей прикрий епізод і навіть створили кілька цікавих моментів, але чим далі заходила ця гра, тим більше простору з’являлось у англійців під час контратак, тож зрештою суперників вони просто розтрощили.
На 18 хвилині Райс із кутового на лівому фланзі подав на голову Консі, який перевів м’яч у дальній кут, а вже перед перервою взявся забивати Сака, скориставшись передачами Рашфорда та Езе в стрімких атаках своєї команди. 4:0. І це лише перша половина гри. Суцільний жах для команди Дешама. І де там поділось бажання всіх тих зірок продемонструвати свій найкращий футбол на цьому турнірі, яке декларували ще від самого початку?
Звичайно, усе це дуже сильно б’є по самолюбству гравців, і якщо в таких персонажів, як Конате, його, можливо, і немає, то в більш голодних до гри Дембеле, Діня, Баркола та зрештою Упамекано поперерві воно було. Так, Дешам відреагував одразу чотирма свіжими гравцями на другий тайм, і це було цілком виправданим рішенням, а не ризиком.
І це рішення спрацювало. Або ж спрацювали чергові "цікаві" поради своїм гравцям від Тухеля під час перерви, бо від тієї Англії, яка грала в першому таймі, насправді мало що залишилось. Захист "трьох левів" не витримував стрімких атак суперників, і майже одразу Мбаппе відіграв один гол і передачі Олісе, а потім допоміг відзначитись ще й Баркола.
Французи набрали дійсно шалених обертів, як і мало бути від самого початку гри, якби вони до неї поставились належним чином, та вже на другий водопій пішли ще й із голом Мбаппе в наслідок чергового асисту Олісе, який побив рекорд легендарного Пеле за допомогою партнерів на мундіалі, а Кіліан обігнав самого Ліонеля Мессі в перегонах бомбардирів на чемпіонатах світу.
От тільки забивати самотужки в Олісе все ніяк не виходило, і це насправді виявилось тим самим наріжним каменем, який відділив Францію від імовірного повного порятунку в цій грі. Бо від четвертого пропущеного англійці могли вже й не підвести голови, а от коли Майкл своєю черговою нагодою на цьому турнірі скористатись не зумів, то вистачило привезеного пенальті в підкаті проти Спенса на правому фланзі штрафного від Гюсто, щоб французів остаточно добили в цій грі.
Саці довірили оформити хет-трик із позначки, а згодом ще й Беллінгем відзначився голом у компенсований час. Перед ним, щоправда, трохи інтриги ще докинув Дембеле з передачі Упамекано, який витягнув оборону Франції на належний рівень у другому таймі ледь не самотужки, але той гол лише доповнив атмосферу загального божевілля на табло в цій грі.
Фінальний свисток венесуельського головного арбітра Хесус Валенсуела зафіксував перемогу національної збірної в матчі за третє місце на чемпіонату світу-2026, тоді як для Франції турнірний шлях у плейоф завершився поза межами п’єдесталу.
Франція — Англія 4:6
Голи: Мбаппе, 48, 66, Баркола, 54, Дембеле, 90+6 — Райс, 3, Конса, 18, Сака, 37, 45+2, 87 (пен.), Беллінгем, 90+8
Франція: Меньян — Гюсто (Кунде, 90+1), Конате (Упамекано, 46), Лакруа, Т. Ернандес (Дінь, 46) — Заїр-Емері, Рабьо — Олісе, Шеркі (Дембеле, 46), Дуе (Баркола, 46) — Мбаппе.
Англія: Дін Гендерсон — Кванса (Джеймс, 83), Конса, Геї, Спенс — Райс — Сака, Езе (Беллінгем, 79), Роджерс, Рашфорд (Воткінс, 46) — Тоуні (Андерсон, 79).