Здобуття першої сходинки в квартеті на груповому етапі чемпіонату світу далеко не в кожному випадку гарантує потрапляння в 1/8 фіналу плей-оф на "легку здобич" із сусіднього квартету. Проте в контексті групи D та відповідній участі в ньому збірної Франції, чинних чемпіонів світу, здавалось, що Аргентина зробила крок у правильному напрямку, коли в заключному турі здолала Польщу (2:0), та виграла квартет, не дивлячись на сенсаційну поразку в першому матчі проти Саудівської Аравії (1:2).

У суперники за матчем 1/8 фіналу мундіалю колектив Ліонеля Скалоні отримав головну несподіванку групи D — національну команду Австралії, котра за рахунок перемоги над Данією в заключному турі (1:0) залишила позаду ще й Туніс, і в підсумку вийшла до плей-оф за однакової кількості очок із французами (по шість).

Не було жодного іншого виходу в "соккеруз", окрім як притискатись до власних воріт у цій грі вже з перших хвилин. Аргентина розпочала матч із звичного тиску на чужій половині, проте там на неї вже очікували кілька рядів щільно вибудуваного захисту, який обійти широкими розіграшами м’яча все ніяк не вдавалось. Як би не старались хлопці Скалоні, але суперники майже не припускались помилок, що змушувало "альбіселесте" подекуди йти на авантюрні рішення з дальніми ударами, що не мало жодного сенсу.

Футболісти Грема Арнольда ледь зо два рази виходили з власними атаками на чужу половину поля, тому Емільяно Мартінес особливих нагод долучатись до гри не мав. Його команда тим часом гойдала-гойдала суперників, і в підсумку заколисала їхню увагу на 35 хвилині настільки, що ті проґавили різкий пас до правого флангу штрафного від Мак Алістера, який Отаменді зупинив для Мессі, а Лео в своєму 1000 матчі на професійному рівні поклав прицільний удар низом у дальній кут.

Доволі відповідально поставилась Аргентина до гри на початку її другої половини, однак майже одразу була змушена стикнутись із пошкодженням в Алехандро Гомеса, якого одразу замінили на ще одного центрального захисника — Лісандро Мартінеса. І тут уже можна було ставити питання до Скалоні, бо рівно таким чином він учинив під час гри проти збірної Мексики, і що потім призвело до певних проблем у захисті "альбіселесте". А тут на них і чекати не довелось — Отаменді одразу ледь не привіз момент на власні ворота недбалим пасом на голкіпера, проте Емільяно випередив на м’ячі Дюка.

Мабуть, що схожим чином хотів трохи пізніше зіграти ногами усередині власних володінь і Меттью Раян, проте на 57 хвилині в нього вийшло тільки обійти Де Пауля, тоді як Хуаліан Альварес одразу покарав суперника за надмірну самовпевненість. Цей епізод змусив австралійців зніяковіти перед суперниками, після чого доволі тривалий час вони не могли віднайти власної гри в атаці.

Проте заміни, бажання битись до останнього та зайва розслабленість захисту суперників усе ж таки призвели до того, що аргентинці були змушені ледь не в панічному настрої рятувати власні ворота від деяких випадів супротивників. Особливо запам’ятались моменти в Бегича та Куола, проте вони мали місце вже після того, як дальній постріл із відскоку на лівому флангу від Гудвіна влучив у голову Енцо Фернандесу, і вже від неї полетів у дальній кут воріт Емільяно.

ВБОЛІВАЙ РАЗОМ З HELL ENERGY!

А могла б команда Скалоні й не нервувати, якби такий собі чолов’яга на ім’я Лаутаро Мартінес цього вечора не вирішив наслідувати невдалий приклад Ромелу Лукаку. Одразу три вірні нагоди почергово виникали в аргентинського нападника на лівому фланзі штрафного, проте бодай раз переграти Раяна він так і не зумів. Певна річ, що номінальним господарям у чомусь пощастило не отримати покарання за марнотратство у вигляді голу Куола та відповідного початку овертаймів.