Протистояння в рамках кубкових змагань надавали можливість командам із англійської Прем’єр-ліги хоч трохи часу перевести подих від постійних зазирань до турнірної таблиці національної першості в сподіванні побачити там для себе покращення початкових позицій. І тут уже окремим питанням були амбіції кожного з колективів відносно здобуття трофеїв за підсумком поточного сезону. До Ліверпуля в цьому контексті ще й висувалась додаткова вимога щодо необхідності захищати Кубок Англії, що команда Юргена Клоппа здобула на завершення попередньої кампанії.

Цього ж разу "червоні" були вимушені знову стартувати з дуже ранньої стадії 1/32 фіналу, де їм не пощастило одразу потрапити на представника "елітної" першості, нехай той і перебував у далекому від найкращого стані — Вулвергемптон. Іспанський керманич Хулен Лопетегі підібрав "вовків" за ходом сезону, коли ті перебували на останній сходинці турнірної таблиці, тому всі ці кубкові пригоди були найменшим, що мало б цікавити його колектив станом на сьогодні.

Гості Енфілда на цьому тлі прогнозовано програли стартовий відтинок протистояння нехай і не за рахунком, а лише за загальною динамікою. Ліверпуль вийшов із новачком Коді Гакпо в лінії нападу з перших хвилин, тож не дивно, що партнери одразу намагались безпосередньо за ходом гри прискорити процес адаптації нідерландського виконавця. Колишній гравець ПСВ навіть мав непогану нагоду пробити з лівого флангу штрафного вже на початку зустрічі, проте поцілив до рук голкіпера низом.

Проте, навіть за умов переваги на чужій половині, "червоні" все одно були здатні ледь на рівному місці створити собі проблеми неквапливими діями в захисті. І якщо Матіпа на 14 хвилині в чужому штрафного Гедеш пробачив, то посеред першої половини гри Аліссон своїм невдалим пасом не залишив супернику іншого вибору, окрім як покарати команду Клоппа за необачність.

Пощастило, що Ліверпуль усе одно зумів дотиснути гостей до пропущеного м’яча вже під завершення першого тайму, коли Тренту вдався черговий геніальний пас із глибини флангу до чужого штрафного, на завершення якого вдало в дотик зіграв Дарвін Нуньєс. І якщо вже уругваєць забиває, то фанатам команди Клоппа дійсно можна було зі суттєвою часткою оптимізму дивитись у бік другої половини гри.

Та й непогано розпочали господарі відтинок часу після завершення перерви, забивши м’яч за підсумком помилки захисника Тоті під час перехоплення передачі Гакпо з лівого флангу до штрафного в напрямку Салаха. Якби не втручання центрального захисника, єгиптянин опинився б в офсайді, проте за помахом долі Мохамед мав нагоду розстріляти ворота Шаркича з близької відстані.

Після другого забитого м’яча Ліверпуль аж занадто вільно почав почувати себе під час гри в обороні, через що в підсумку його покарав Лопетегі масованою ротацією з появою кількох свіжих виконавців. Хван та новачок Матеус Кунья в підсумку розіграли гольову комбінацію вже на лівому фланзі чужого штрафного, яка завершилась гольовим пасом бразильця на корейця, якому відзначитись голом помітно допоміг рикошет від Конате.

Ба більше — Вулвергемптон забив ще й третій м’яч у чужі ворота, проте подача з кутового з лівого флангу завершилась незрозумілою фіксацією положення "поза грою" в когось із пари Нунеш – Хван, і гольовий пас на Тоті від корейця в підсумку було скасовано. Як і жовту картку, яку б гарантовано отримав захисник за святкування без футболки. Перевести гру назад до чужої половини Ліверпуль до фінального свистка так більше й не зумів.