Будні на цьому тижні в Англії вирішили віддати на користь матчів 1/8 фіналу Кубка Англії, і оскільки жеребкування наступного раунду вже було проведено заздалегідь, то ті команди, яким випала нагода грати пізнім вечором у середу, мали можливість самотужки моделювати турнірну сітку для майбутнього. Хоча, для когось цей раунд був радше перевіркою власних можливостей, а вже потім можна було подивитись і в бік просування турнірними сходами.

Ідеться, зокрема, про Лідс, який минулого сезону вилетів із Прем’єр-ліги, але всім своїм виглядом наразі намагається продемонструвати, що це була прикра випадковість і нічого більше за це. Можливо, "павичів" ми й побачимо вже в наступному сезоні знову в "еліті", проте наразі перевірити, у якому стані вони перебувають під керівництвом Даніеля Фарке, можна було за ходом гостьової гри проти лондонського Челсі на Стемфорд Бридж.

І тут одразу знімаємо всі питання — український нападник Михайло Мудрик був у стартовому складі команди Маурісіо Почеттіно, щоправда за паралельної наявності Стерлінга та Мадуеке на полі зайняв місце прямо під нападником Джексоном. Це вже ставало додатковою інтригою, бо так у нашого співгромадянина з’являлось значно більше функцій. Але його все одно хилило в бік лівого краю, тож радше виходило подвоєння позиції, аніж гра вширш.

Але всі ці тактичні експерименти Почеттіно ми побачили геть не одразу, бо й Челсі спочатку не надто прагнув загострювати, а натомість привезти біля власних воріт захист "синіх" знову спромігся достатньо швидко. Два моменти в Джеймса були неначе проігноровані, тож після цього, на дев’ятій хвилині, Ентоні та Джозеф покарали "пенсіонерів" за казна-що, а не розіграш удару від воріт.

Довелось гравцям Челсі забігати одразу, бо публіка вже починала невдоволено гудіти. І пощастило, що захист Лідса виявився неспроможним стримати атаки у відповідь, і вже за шість хвилин класна комбінація поміж Гюстон, Мадуеке, Кайседо та Джексоном на правому фланзі завершилась голом. Майстерним та зіграним голом, чого лондонцям точно не вистачає в цьому сезоні.

А далі був суцільний тиск на ворота "павичів", які неначе вже збирались іти відпочивати на перерву, але натомість їх змушували працювати в захисті. Не дуже вдалою були ці спроби відбиватись у виконанні гостей, і зрештою на 37 хвилині сталось справжнє диво. Михайло Мудрик на ривку втік у центрі штрафного від опікунів і в дотик завершив простріл Стерлінга з правого флангу. Святкували всі присутні й ми разом із ними.

Запальний футбол зразка першого тайму після відпочинку майже не находив свого продовження в другій половині гри, тож не дивно, що Лідс, позбавлений потреби глибоко сидіти на власній половині, отримав простір для проведення атак і зрештою награв на цілком непоганий другий гол. Доволі простий навіс Ентоні з лівого флангу пішов на дальню стійку, де Чалоба завчасно загубив Джозефа. Хлопчина забивав цього вечора свої перші голи на "дорослому" рівні.

Потім пішла ротація від Почеттіно, Мудрик залишався на полі, але вже перейшов назад до більш притаманної позиції. І нічого звідти не створив, окрім двох подач на Джексона, який той міг би й замикати головою, але з передач українця наче принципово не хоче засмучувати чужих голкіперів. Челсі при цьому майже не виходив із чужої половини, але моментів гольових також фактично й не мав, що залишало питання щодо переможця відкритим.