Матчі чвертьфінальної стадії Кубка Англії цими вихідними стали приводом для перенесення значної кількості ігор за участі провідних команд Прем’єр-ліги. Утім, недаремно, бо інтрига на цій стадії вже існує справді повноцінна, і коли до клубів "елітного" дивізіону долучаються представники Чемпіоншипу з власними амбіціями, то глядацький інтерес підвищується сам по собі.

Власне, Лестер, який лише рік тому проводив свої останні, на сьогоднішній день, матчі в АПЛ, не так давно вибивав із кубкового змагання Борнмут разом із українським центральним захисником Іллею Забарним. І одразу ж після цього жереб відправив "лис" протистояти колективу з іншим представником нашої країни — лондонським Челсі, тому на Стемфорд Бридж ми сподівались побачити Михайла Мудрика з перших хвилин.

І так воно й сталось. Щоправда, знову українця використали на позиції під нападником, де він поступово знаходить для себе нову роль. Хоча й на початку ми більше бачили, як Лестер агресивно намагається діяти на чужій половині поля й навіть створює момент із неточним ударом зльоту від Вінкса з меж штрафного. Проте вже за наступної атаки Челсі м’яч прилетів у дальню стійку воріт Столарчика на завершення подачі кутового з лівого флангу від Мудрика та легкого доторку Палмера на ближній.

Загалом, гра розгойдувалась у обидва боки поля, через що було лише питанням часу, коли та хто наважиться зробити перший рішучий крок. Челсі це зробив, як не дивно. На 13 хвилині Джексона запустили до контратаки передачею з власної половини на правий фланг, після чого той із меж штрафного покотив на вільну дальню стійку для Кукурелью, який увесь цей час невпинно біг підтримувати партнера в цьому наступі.

Відносно швидкий гол зробив гру більш відкритою, що було виключно на користь Челсі, бо можна було як самим контролювати хід подій, так і ловити суперників на контратаках, що в "синіх" цього сезону є чи не найбільш грізною зброєю. Мудрик при цьому точно не був на задньому плані, і одного разу навіть непогано приклався з правого флангу штрафного під поперечину, але голкіпер "лисів" урятував ворота.

Однак посеред першого тайму ця гра для гостей узагалі могла опинитись на межі дострокового завершення, коли передачу Гюсто з правого флангу ціною фола завадив завершити в центрі штрафного Стерлінгу Фатаву. Рахім узявся самотужки пробивати з пенальті, проте ударом трохи лівіше від центру воріт навіть голкіпера другого дивізіону не переграти.

Челсі й у подальшому намагався контролювати хід подій, тоді як біля його воріт лише зрідка відбувались якісь дії. Санчес, переважно, спокійно реагував на виклики, що створювали виключно флангові передачі суперників, бо інакше Лестер атакував якось неохоче. На цьому тлі завершення тайму для "синіх" узагалі виглядало заявкою на успіх, бо передача Мудрика на хід до лівого флангу штрафного завершилась прострілом Стерлінга на Палмера, який розстріляв ближній кут.

Перед командою Енцо Марески таким чином поставали геть не райдужні перспективи, бо треба було відіграватись фактично без підстав говорити про таку можливість. Але якщо вже самі суперники роблять тобі такі подарунки, як зробив Дісасі на початку другого тайму, то гріх відмовлятись. Гюсто точно не гадав, коли кидав аут назад у захист на Дісасі, що партнер першим доторком із розвороту та під тиском запустить м’яч у власні ворота повз Санчеса.

У цей момент "лиси" почали прокидатись і на хвилині несподіваного успіху поколали ще й другий м’яч. Красивий та фірмовий удар із лівого флангу штрафного від Мавідіді, якому занадто багато простору перед собою залишив Гюсто на 62 хвилині.

Після цього певні питання були щодо реакції Лестера на ці події. Ні, зрозуміло, що Челсі матиме бігти в атаку виправляти власні помилки, але де дії у відповідь на це? Питання відкрите. І воно й залишилось відкритим, бо на 71 хвилині стався епізод, який фактично прибив гостей. Вестергор вчергове провалився в боротьбі проти Джексона біля центрального кола, після чого форвард виходив на побачення, але був збитий Дойлом.

Спочатку це взагалі був пенальті, але потім VAR розгледів, що доторк до ноги стався за межами штрафного. Захисник, можливо, і святкував таке рішення арбітрів, але його жовта раптово перетворилась на червону карту, і приводи для радощів якось зникли самі по собі.

Коли Лестер почав грати в меншості, Челсі у відповідь почав просто постійно чинити тиск на чужі ворота. Без Мудрика, який доволі непогано відіграв цей матч, і заміну якого б точно не хотіли бачити вболівальники, бо був ще Стерлінг, який як не пенальті зіпсує, так м’яч ударом із штрафного спрямує ледь не за трибуни Стемфорда. Загалом, Почеттіно отримав на горіхи за свої рішення.

Але, холера, виявився таки правий. Із появи замість Мудрика Чуквуемека вигадав гол на початку компенсованого часу, а Мадуеке, який згодом замінив того-таки Стерлінга, поклав красень-гол ще трохи пізніше. І як цей аргентинець угадав із замінами?

Фінальний свисток арбітра Енді Медлі з Йорка відправив до півфіналу Кубка Англії лондонський Челсі, тоді як для Лестера участь у кубковому змаганні добігла до завершення.

Челсі — Лестер 4:2
Голи: Кукурелья, 13, Палмер, 45, Чуквуемека, 90+2, Мадуеке, 90+8 — Дісасі, 51 (авт.), Мавідід, 62

На 26-й хвилині Рахім Стерлінг (Челсі) не забив пенальті (воротар).