Напередодні всі вболівальники футболу, які мали на це можливість, спостерігали за галаконцертом у Парижі, рівень видовищності якого пасував би цілком і до фіналу Ліги чемпіонів УЄФА. І як після тієї гри французького Парі Сен-Жермен та мюнхенської Баварії на Парк-де-Пренс узагалі можна було переходити до матчу з рівнем очікувань від якості футболу, який міг запропонувати матч на Метрополітано поміж мадридським Атлетіко та лондонським Арсеналом, на думку тих самих уболівальників?
А отже команди Дієго Сімеоне та Мікеля Артети мали боротись на полі не тільки поміж собою, а й ще й проти суспільної думки, за легким помахом якої потенційного переможця цієї пари вже записали в майбутні аутсайдери фіналу в Будапешті, хоча туди ще взагалі ніхто не зміг дістатись. Та й таке — гарячим фанатським серцям нічого доводити.
І насправді трактування цього поєдинку змінювалось чи не кожні 10 хвилин. Почали так, як і очікували. Метрополітано гонить улюбленців уперед, але ті якось швидко втрачають м’яч у фінальній третині, тож майже чверть години взагалі нічого не можуть створити. Ба більше — "каноніри" одного разу спробували зіграти через флангову подачу, і Інкап’є на дальній ледь її не завершив ударом із близької відстані. Та й узагалі фланговий захисник Арсеналу на той час був чи не головною дійовою особою на полі, бо й суперники через нього намагались атакувати.
Перший момент команди Сімеоне натомість належав Альваресу. І другий, до речі, також. На 14 хвилині нападник пробивав із пів кола перед штрафним у правий кут, але Рая парирував, а потім, уже ближче до завершення першої пів години ігрового часу, удар головою від аргентинця пішов над воротами. Мадуеке намагався скопіювати перший епізод суперника, але здалеку з правого флангу поцілив повз ліву стійку.
А вже коли збирались іти на перерву, той таки Альварес невдало скинув м’яч головою в напрямку власного штрафного, із чого почалась стінка поміж Субіменді та Йокересом, яку перервав контакт Ганцко з нападником у центрі власних володінь. Порахували арбітри, як поштовх ззаду в спину, і після перегляду VAR рішення було підтверджено. Арсенал без влучань у площину чужих воріт отримав право на пенальті, а сам постраждалий потужним ударом у лівий кут його реалізував.
Сімеоне треба було щось змінювати поперерві, і несподівано для всіх він пожертвував власним сином для того, щоб команда почала грати в три центральних захисники. За негативного рахунку на табло для Атлетіко, так, тоді теж ніхто цього не зрозумів. Але в "Чоло" був план. І він спрацював.
Мадридці десь за пів години в другому таймі створили моментів чи не на три гри проти суперника з таким стилем гри, як Арсенал, і якби Лукман не займався марнотратством, пробиваючи в Раю з вигідних положень, то лондонці, ще й під тиском трибун, навряд чи б зберегли обличчя в цій грі.
Тиск від Атлетіко в ті хвилини був справді шаленим, а моменти — колосальними. Залишалось тільки забити. Але й тут знадобився пенальті у ворота гостей. На 54 хвилині Льоренте жахливо пробив зльоту в центрі штрафного на завершення подачі кутового з правого флангу від Грізманна, але при цьому влучив у руку Вайту, і ось тут VAR безапеляційно втрутився й розсудив епізод. А той-таки Альварес із пенальті шаленим за силою виконання ударом увігнав м’яч у лівий кут.
Атлетіко на цьому не зупинився й мав дотискати суперників і до другого гола, але знову Лукман давав про себе знати, і Грізманну також не пощастило з влучанням у поперечину. Арсенал горів. Але зумів схаменутись, коли показники суперників у атаці вже відверто зашкалювали.
А потім був момент знову в штрафному Атлетіко, коли все так само без ударів у площину воріт суперників "каноніри" дуже хотіли отримати пенальті, але добре, що VAR знову втрутився, і епізод із падінням Езе за власним бажанням через ногу все того ж Ганцко на лівому фланзі штрафного господарів не перетворився на щось більше. Далі команда Артети навіть ініціативу собі повернула, але визначення переможця залишили команди до кращих часів.
Матч-відповідь поміж лондонський Арсеналом та мадридським Атлетіко відбудеться 5 травня на Емірейтс.
Атлетіко — Арсенал 1:1
Голи: Альварес, 56 (пен.) — Йокерес, 44 (пен.)
Атлетіко: Облак — Льоренте, Пубіль, Ганцко, Руджері — Сімеоне (Ле Норман, 46), Коке, Кардосо (Моліна, 88), Лукман — Грізманн, Альварес (Баена, 77).
Арсенал: Рая — Вайт (Москера, 86), Саліба, Габріел, Інкап’є — Едегор (Езе, 58), Субіменді, Райс — Мадуеке (Сака, 68), Йокерес (Жезус, 69), Мартінеллі (Троссар, 68).
Попередження: Ганцко