Сезон клубного європейського футболу стрімко наближається до завершення й в усіх великих чемпіонатах ми вже знаємо чемпіонів своїх країн. А отже залишається зробити ще кілька кроків до того, щоб остаточно перегорнути цю сторінку історії. І, як заведено, наостанок нам залишили вирішальні протистояння в єврокубках, серія яких традиційно для останніх років починалась із фіналу Ліги Європи УЄФА.
Після реформи міжнародних клубних турнірів це змагання стало більш однорідним, а пари фіналістів тепер можуть справді здивувати вболівальників. Минулого сезону ми спостерігали за протистоянням майже аутсайдерів англійської Прем’єр-ліги на той час — Манчестер Юнайтед та лондонського Тоттенгема, а цього разу "шпори" мали передати трофей у розпорядження когось із пари німецького Фрайбурга та бірмінгемської Астон Вілли.
"Леви" при цьому вже здобули свою перепустку до Ліги чемпіонів на наступний сезон через чемпіонат і, можливо, хтось через це міг подумати, що їм цей трофей "менш потрібний" за "орлів", які фінішували лише сьомими в Бундеслізі, а отже гратимуть у Лізі конференцій, ще й у кваліфікації, у наступному футбольному році. Проте одразу ж пригадувалось, хто стоїть на чолі Вілли, і саме довкола постаті Унаї Емері було чи не найбільше розмов перед початком цієї гри. А як інакше, якщо під питанням був п’ятий подібний трофей для іспанця в кар’єрі?
При цьому всі також розуміли, що команда з Бірмінгема все ж таки ближче перебуває до статусу фаворита в цій парі команд. І вже на стартових хвилинах "леви" відчайдушно намагались це довести швидким голом, але перший дальній удар Роджерса з правого флангу парирував воротар, а другий, уже з протилежного боку поля, закрутився повз праву дев’ятку. Стартові хвилини матчу Фрайбург виключно оборонявся й не було помітно, що команда Юліана Шустера справді здатна переломити хід подій на власну користь у найближчий перспективі.
Однак зв’язати Віллу в боротьбі бодай на якийсь час німці все ж таки змогли, і навіть відзначились створенням моментів з ударами Гефлера з відскоку повз праву стійку в центрі штрафного, а також спроби Манзамбі перевірити реакцію Мартінеса пострілом із дистанції ближче до завершення першого тайму. На той час на полі вже панувала рівновага й здавалось, що в першому таймі за загалом спокійного футболу ми вже більше нічого не побачимо.
Як виявилось, добряче ми помилились у такому прогнозі, адже кутовий із лівого флангу від Вілли на 41 хвилині був награний заздалегідь, а виконаний — ще краще, коли Роджерс подачею з розіграшу знайшов на дальньому боці штрафного вільного Тілеманса, а той ударом злету переграв воротаря та захисників біля лінії воріт.
Команда Емері в той момент відчула хвилю власного успіху, піймала її, осідлала, і навалилась знову на чужі володіння в позиційних атаках. І зрештою знайшла ще й другий м’яч до перерви, коли просто розкішним ударом від входу до правого флангу штрафного в дальню дев’ятку відзначився Буендія, який підсумував перевагу його команди в цій першій половині.
Потрібна була реакція від підопічних Шустера, проте ніхто їм не дозволив розвернутись у другому таймі. На 58 хвилині долю цього матчу було вирішено остаточно, коли Буендія прострілив із лівого флангу штрафного на Роджерса, а той у дотик замкнув повз воротаря в підкаті. Боротись за щось після такого "орли", звісно, могли, але це була площина виключно уникнення розгромного рахунку, і тут уже Атуболу отримав кілька можливостей себе проявити, чим і скористався. Те, на що навіть натяків для його партнерів не було. Незрозуміло, чому цей трофей досі не персоніфіковано.
Фінальний свисток французького головного арбітра Франсуа Летексьє зафіксував перемогу бірмінгемської Астон Вілли в розіграші Ліги Європи УЄФА зразка сезону-2025/26, тоді як для німецького Фрайбург шлях до заповітного трофею обірвався на останньому кроці.
Фрайбург — Астон Вілла 0:3
Голи: Тілеманс, 41, Буендія, 45+4, Роджерс, 58
Фрайбург: Атуболу — Кюблер (Макенго, 73), Гінтер, Лінгарт (Розенфельдер, 61), Трой — Еггештайн, Гефлер (Гелер, 61) — Бесте (Гюнтер, 86), Манзамбі, Гріфо (Шергант, 73) — Матанович.
Астон Вілла: Мартінес — Кеш, Конса, Торрес (Мінгз, 88), Дінь (Матсен, 81) — Лінделеф (Онана, 66), Тілеманс (Луїс, 88) — Макгінн, Роджерс, Буендія (Санчо, 81) — Воткінс.
Попередження: Трой — Буендія, Кеш, Макгінн