Будь-який ігровий день розіграшу Ліги Європи УЄФА цьогорічної частини кампанії є довгоочікуваною подією, бо в ньому братиме участь каталонська Барселона — клуб, який ми доволі довгий час вважали обов’язковим учасником плей-офф головного клубного змагання Старого Світу. Неаполітанський Наполі та турецький Галатасарай не змогли скласти конкуренції потужній команді Хаві, яка тільки продовжує набирати безпрограшний хід. Наступним суперником для "блаугранас" за сіткою турніру виявився франкфуртський Айнтрахт, двобій проти якого Барса вперше починала з гостьового поєдинку.

"Синьо-гранатові" останній раз поступалися ще Атлетіку в Кубку Іспанії наприкінці січня (2:3), після чого хлопці Хаві тягнуть звитяжну серію з видовищними перемогами над тим-таки Наполі або мадридським Реалом. "Орли", у свою чергу, теж не програвали достатньо довго, проте цей шлях усе одно був на місяць коротшим, аніж у каталонців. А який видовищний ланцюжок із чотирьох нічиїх поспіль у підопічних Олівера Гласнера останнім часом! Утім, вибити Бетіс із міста-господаря майбутнього фіналу турніру було не менш важливою місією.

Менеджери по співпраці із уболівальниками Айнтрахту перед матчем заявили, що на звітній двобій могли б зібрати навіть п’ять Дойче Банк Арен за загальною місткістю — таким був попит на квитки. Що ж, ми відчули це на собі навіть за допомогою трансляції, бо підтримка Франкурта в цій грі була на найвищому рівні. Барселона за таких умов грати в Іспанії не дуже то й звикла, тому з перших хвилин відчувала себе не в своїй тарілці, хоча й залишила на своєму здобутку перший загрозливий момент для чужих воріт. Дальній постріл від Феррана Торреса потягнув Кевін Трапп, що стало відмінним зачином для цієї гри.

А ось у подальшому "блаугранас" потроху почали розбирати на частини тотальним пресингом, із-під якого команда Хаві майже не виходила до атак на чужу половину поля. Барселона могла десь притримувати м’яча в себе під контролем, проте з ним нічого було робити біля центральної лінії, а як пробиратися далі не знав ніхто. "Орли" виглядали надпотужно, а посеред першого тайму ще й травмувався на рівному місці Піке, що спровокувало Хаві на невимушену заміну.

Момент із непризначеним пенальті наприкінці першого тайму був одним із найцікавіших до настання перерви у нашій грі. Бускетс дуже ризикував, коли в підкаті вибивав м’яча з-під ніг Борре в центрі власного штрафного, проте VAR врятував Барселону від серйозних проблем. Утім, новітня технологія точно була не при справах, коли на самому початку другої половини гри потужний постріл Кнауффа з відскоку в зоні перед штрафним увігнав м’яча в правую дев’ятку.

Саме таким чином колектив господарів поля повів у рахунку, відносно чого в жодного з уболівальників не виникали сумнівів — Франкфурт просто грав краще. І якби під час наступного епізоду Ліннстрьом приговорив би суперників до поразки миттєвим другим м’ячем, ми б уже зовсім не говорили про якісь там шанси каталонців на відігравання за ходом подальшої гри.

А так — колектив Хаві отримав трохи простору на чужій половині поля в середині другого тайму, і реалізував ситуативну перевагу завдяки вдалим діям Дембеле, де Йонга та Феррана біля чужого штрафного. Поміж двома останніми з перелічених гравців було розіграно завершення комбінації, після чого Торрес пробив у лівий нижній кут. Точкою в протистоянні це точно не стало, як і вилучення захисника господарів Тути трохи згодом, однак жодна зі сторін не пішла на авантюру, відклавши з’ясування стосунків на потім.

Матч-відповідь між каталонською Барселоною та франкфуртським Айнтрахтом відбудеться через тиждень, 14 квітня, на Камп Ноу.