Доволі слушно в календарі двадцятого туру французької Ліги 1 центральний матч уїк-енду припадав саме на вечір суботи, коли інші турніри майже не мали шансів скласти конкуренцію в боротьбі за глядацьку увагу зустрічі на Велодромі поміж Марселем та Монако. До класичного та дуже гарячого Дербі Півдня з недавніх пір присутня велика увага й збоку української публіки, оскільки в складі "провансальців" виступає півзахисник Руслан Маліновський, тоді як самі знаєте якої країни-бензоколонки є паспорти у власників та навіть одного гравця "монегасків".

Господарі арени хотіли розпочати зустріч із власних атак, проте опоненти до цього були повністю готові, тож швидкі фланги колективу Ігора Тудора були зупинені, а проти далекобійної гармати українського виконавця намагались працювати одразу двоє чи навіть троє опонентів. При цьому футболісти Філіппа Клемана ще й не забували проводити власні контрнаступи, під час яких трійка центральних захисників Марселя опинялась де завгодно, проте не на позиціях, що були їм надано під особистий контроль.

Це створювало неабияку небезпеку для "провансальців" за умови втрати ініціативи чи темпу у власних атаках, а пара "Бенів" на вістрі нападу суперників постійно мала перевагу під час швидких контрнаступальних дій. Зрештою, один тільки Віссам Бен Єддер мав кілька непоганих нагод для того, аби забезпечити своїй команді бодай пару м’ячів ще до перерви. І Монако свій м’яч зрештою таки зуміло забити, коли навіс зі штрафного з лівого флангу від Головіна у дальній кут власних воріт примудрився підрізати головою Верету.

Робити було нічого — команді Тудора потрібно було відіграватись, проте зробити це в тому кволому атакувальному стилі, що мав Марсель до перерви, було фактично неможливим. Маліновського фактично з’їли суперники, та й сам Руслан кілька разів обрізав команду невдалими рішеннями перед чужим штрафним. Зрештою, тренерському штабу господарів довелось добряче покрутити власний склад своєї команди під час перерви, і ключовими кроками стали переведення українця до лівого флангу наступу, за рахунок чого Нуну Тавареш почав почувати себе королем на протилежному боці поля.

Можна сміливо казати, що один тільки португалець настільки вимотав голкіпера суперників своїми спробами ударів за першої ж ліпшої нагоди, що Нюбелю і його захисника не гріх було й помилитись. Однак німець пропустив доволі безглуздий м’яч уже за першої спроби правого флангового гравця суперників пробити по воротах, відбивши удар із гострого кута під порожні ворота для Санчеса.

Чимало моментів для Марселя після того ми побачили, проте Маліновський був застосований під час них лишень одного разу. Не викликає подиву той факт, що саме на Тавареша пішла подача з лівого флангу від Руслана на 69 хвилині, однак влучного пострілу злету в дальній кут так і не відбулось. А був ще й класний момент у Балерді з невдалим добиванням від Колашинаца, коли аргентинець ударом головою з близької відстані перевірив на міцність поперечину чужих воріт.

Монако за цим віялом різноманітних атак суперників спостерігав доволі спокійно, зі свого боку майже нічого не пропонуючи у відповідь. Лише пару контратак у виконанні "монегасків" можна було вважати непоганими, після одної з яких Маліновського й зняли з гри через помилку на чужій половині, але гості радше погодились на нічию завчасно, аніж намагались мати вплив на підсумковий результат. У підсумку, незадоволена рахунком виявилась тільки команда Тудора.