У англійській Прем’єр-лізі в поточному сезоні вся увага прикута до лондонського Арсенала та його відчайдушних спроб зупинити гегемонію Манчестер Сіті, яка тривала останніми роками. Колектив Мікеля Артети при цьому був позбавлений завчасно стартувати у весняній частині єврокубків, тому, на відміну від тих самих "містян", спокійно готувався до протистояння на полі Лестера в рамках двадцять п’ятого туру національної першості.

Іспанський керманич "канонірів" цього разу вирішив трохи погратись із ротацією в складі власної команди, виставивши стартовий склад без яскраво виокремленого нападника накшталт Нкетії на вістрі, натомість обравши варіант із одночасною появою Троссара та Мартінеллі. Окрім цього, Артета ще й винагородив Олександра Зінченка капітанською пов’язкою, яку українець із власних переконань вирішив носити на правому плечі, замість традиційного лівого.

Із грою за новою побудовою "канонірам" потрібно було трохи часу для того, аби призвичаїтись. Цим мав користатись колектив Брендана Роджерса, проте позиція "лис" від самого початку була пасивною, тож ні про яку загрозу володінням Рамсдейла не йшлося майже під час усього першого тайму. Та що там майже — Лестер лише одного разу загрозливо вибіг до контратаки, а Іхеаначо навіть перекинув воротаря суперників у межах штрафного, щоправда Тете з глибини на нього грав у відвертий офсайд.

Із боку Арсенала також не відбувалось відчутного загострення, а радше Зінченку партнери влаштовували перегляд можливостей українця відносно гри на позиції розігруючого в глибині побудови атак. При цьому "каноніри" посеред тайму вдало завершили подачу кутового з правого флангу зусиллями Троссара, який із відскоку перед штрафним поклав м’яч у самісіньку праву дев’ятку, але трохи згодом з’ясувалось, що Вайт у воротарському не відпускав руки голкіпера, коли той грав на перехоплені першочергової подачі.

Перевага гостей при цьому була помітною неозброєним оком, але настільки рішучих дій на початку другого тайму, як це здійснив Арсенал, ніхто не міг очікувати. Габріель одразу закинув із власної половини до лівого флангу атаки, де Троссар віддав пас поміж ніг супернику на Мартінеллі до штрафного, і бразилець пробив під дальню стійку, але при цьому йому добряче наступив на ногу немаленький Ндіді. Тоді здавалось, що гра для гравця лондонців завершена достроково, проте обійшлось.

А ось для Лестера цей момент із пропущеним м’ячем так просто не минув. Господарям і без того було важко, а коли вони пропустили, то раптом з’ясувалось, що й до атакувальних дій у відповідь їм переходити дуже важко. Тут ще й суперники відігравали чималу роль, позбавляючи "лис" м’яча ще в підготовчій стадії власним пресингом. Зрештою, зразкова гра від "канонірів" у захисті призвела до того, що в площину воріт Рамсдейла не бив ніхто, а дальній постріл Дьюзбері-Голла повз ліву стійку хоча б не дав воротарю гостей замерзнути.