Українська Прем’єр-ліга цього сезону точно буде дивувати вболівальників по всій Європі, оскільки її матчі будуть проводитись у надзвичайно складний для країни воєнний час, вплив чого кожен міг відчути на собі напередодні, у найбільш важливе для України свято — День Незалежності. На жаль, не тільки з гарного боку показують себе учасники наших національних змагань, бо рідка в наших реаліях радісна звістка про створення єдиного телевізійного пулу й продаж прав на показ матчів у підсумку перетворилась на черговий цирк-шапіто.

Утім, існували й дотепні ситуації накшталт тої, яка виникла у взаємовідносинах Інгульця та Олександрії, яких об’єднують територіальні суперечки в межах, чомусь досі маючу таку назву, Кіровоградської області. Свої матчі проти київського Динамо та дніпровського Дніпра-1 відповідно команди з центральної частини України пропускали через участь суперників у кваліфікації єврокубків, тоді чого ж сидіти склавши руки, подумали вони, і вирішили наперед зіграти дербі поміж собою, якого б за нормальних умов довелось чекати б аж до середини жовтня. І справді, чому б і ні?

Розпочинати гру влітку в найбільш ранній слот — ще те задоволення, тож не дивно, що футболісти намагались зайвий раз не виконувати швидких прискорень для збереження бодай якихось сил на весь ігровий час. Запланована павза на водопій не надто рятувала ситуацію. Інгулець за таких умов був помітно більш активним на початку гри, коли кілька разів непогано завантажував м’яч до чужого штрафного, проте загрози воротам Олега Білика ці ситуації не несли.

Олександрія тим часом у атаці дуже довго намагалась хоча б посунути лінію захисту суперників поближче до їхнього штрафного, але раптово ситуація змінились на краще для колективу Юрія Гури посеред першого тайму. Помітно активним був новачок "поліграфів" Кобзар на вістрі атаки, і саме в нього на повному ходу врізався голкіпер господарів Кучер, коли намагався перехопити закидання на правий фланг штрафного. Пенальті зразково реалізував Рибалка, пробивши в лівий кут.

І одразу ж гості мали можливість забити вдруге, проте той самий Кобзар, скориставшись помилкою захисників на лівому фланзі, потім не зміг із меж штрафного переграти голкіпера. На це Інгулець відповів не менш загрозливим моментом, коли контратаку на чужі ворота з лівого флангу штрафного завершив пострілом у ближню стійку Запорожець. Цей потужний спалах гольових ситуацій біля обох воріт промайнув майже миттєво — до кінця тайму на полі переважно панувала спека.

Висока температура повітря та поривчастий вітер — два не найкращих товариша якісної прямої трансляції, у чому ми мали змогу переконатись наочно вже на початку другого тайму. Власне безпосередньо моменту появи футболістів на полі, а разом із тим і другого голу Олександрії, ми так і не побачили. Потім, деінде вдалось дізнатись, що м’яч на свій рахунок записав Цуріков, коли на лівому фланзі штрафного сходу завершив передачу на хід від Волошина потужним ударом.

Дивитись далі телевізійну картинку, яка постійно то зникала, то розвалювалась на пікселі, та ще й більшу частину другого тайму без звуку, було неможливо. Однак загальний план м’яча Інгульця у відповідь на 62 хвилині ми все ж таки побачили. Тоді Кучеренко з другої спроби завершив ударом головою подачу з кутового на правому фланзі, і "козаки" в подальшому намагались виключно підвищувати ставки. На жаль, за таких погодних умов розвинути успіх їм так і не вдалось.