Березнева міжнародна павза виявилась достатньо швидкоплинною для того, щоб ми майже не встигли повною мірою відчути її вплив на буденне футбольне життя. Геть не кожній збірній, як, наприклад, Україні, вдалось за цей час провести одразу дві зустрічі офіційного статусу, проте все ж таки знайшлось чимало команд, яким удалось більш ґрунтовно подивитись на власні перспективи у відборі до чемпіонату Європи-2024, що влітку наступного року відбуватиметься в Німеччині.

Зокрема, стосувалось це й національних команд Шотландії та Іспанії, які в першому турі в рамках групи A з однаковим рахунком переграли Кіпр та Норвегію відповідно, тож в особистому протистоянні на полі Гемпден Парк у Глазго мали вирішити, кому саме в квінтеті буде належати перша сходинка аж до наступного міжнародного вікна.

Футболісти Стіва Кларка в цьому плані виглядали більш рішучими. Господарям одразу вдалось не дати суперникам перейти до звичного для них повільного розіграшу м’яча, проте це не був суто захисний маневр "тартанової армії". Шотландці запропонували зі свого боку належну інтенсивність для того, щоб склад суперників із вісьмома замінами після попередньої гри почав відчувати значні незручності.

Зрештою, правий захисник "Фурії Роха" Педро Порро біля власного штрафного на рівному місці подарував м’яч Робертсону вже на сьомій хвилині, а Ендрю одразу покотив під удар Мактомінею, який у дотик переграв Кепу. Уболівальники шотландців тоді зрозуміли, що на "зимового" новачка Тоттенгема потрібно тиснути, і кожен наступний доторк до м’яча у його виконанні супроводжувався шаленим гулом. Порро на цьому тлі завівся, почубився з Робертсоном, коли той ледь не заробив червону за відмашку в неігровій ситуації, і після перерви його зняв із гри де ла Фуенте.

У Іспанії тим часом мало що виходило в грі попереду. Спроби побудувати комбінаційний футбол додолу в гостей зазнавали невдач, тоді як за верхові передачі до штрафного відчайдушно намагався чіплятись Хоселу, і зрештою навіть одного разу поцілив ударом головою в поперечину. Однак куди більш вірогідно було, що іспанці зберігатимуть за собою підбирання чи дальні постріли, завдяки чому вони й намагались провадити більшість власних атак.

Кілька непоганих сейвів Ганн здійснив за ходом першого тайму, що наче анонсувало для нас запальні події в другій половині гри. Реакцією тренерського штабу де ла Фуенте були дві заміни, але від суперників натомість прийшов швидкий другий м’яч. Карвахаль не встиг пристосуватись до манери гри Тірні, і той на 51 хвилині двома фінтами знищив суперника на фланзі, після чого його простріл із меж штрафного недбало перевів на ногу тому-таки Мактомінею Дані Гарсія.

Назвати це інакше, аніж повний провал Іспанії було неможливо, а трибуни тим часом запалювали настільки активно, що гостьовій команді складно було й підняти голову. Зрештою, безліч замін у напрямку атаки від "Фурії Роха" зиску особливого не мали. Команда все так само залишалась повільною, тоді як суперники не особливо намагались шукати моменти для третього голу, хоча й були десь поблизу до контратак повсякчас. Власне, дисципліною в захисті та класною грою на другому темпі команда Кларка й здобула перемогу цього вечора.