Одного дня все ж таки мав настати момент, коли сезон української Прем’єр-ліги залишиться позаду. Для цього потрібно було провести заключний двобій у рамках плей-оф боротьби за виживання поміж черкаським ЛНЗ та петровським Інгульцем, які в першій частині своєї дуелі в селі Петровому сильнішого так і не визначили — 1:1. У той самий час на домашній арені претенденти на потрапляння до "елітного" дивізіону отримували неабияку підтримку глядачів на трибунах, який організатори протистояння намагались обережненько розташувати поза межами досяжності телевізійної камери, однак від пильного ока глядача нікуди подітись.

Отже, останнє протистояння на клубному рівні в українських реаліях у цьому футбольному році розпочалось, і команди вирішили не наслідувати досвід відверто нудного матчу на полі Інгульця, одразу обмінявшись гольовими моментами Марусича та Тищенка. А вже на 17 хвилині рахунок було відкрито зусиллями господарів поля, які підловили опонентів на помилці біля центрального кола, після чого блискавичне просування Тищенка до меж штрафного супроводжувала передача ліворуч на Савіна та завершальний удар під дальню стійку.

Утратили самовпевненість у той момент футболісти Владислава Лупашка, за що незабаром були покарані й другим голом. Тут уже знадобилась певна частка везіння, бо подачу Савіна з розіграшу кутового на лівому фланзі Коробенко головою невдало перевів у сітку власних воріт. Хоча там інший гравець ЛНЗ у будь-якому випадку замкнув дальню стійку. Отже, 0:2, і команда з Петрового опинилась на межі від безвольного вильоту з УПЛ.

Потрібно було рятувати становище, а оскільки часу було обмаль, то тренерський штаб "козаків" поперерві вистрілив подвійною заміною з появою на полі Кравчука та Сітала, підлатувавши команду на гру з двома нападниками на вістрі. І Артем доволі швидко віднайшов свій гольовий момент, на 51 хвилині добивши в сітку головою відскок від Самойленка, який до цього ледь урятував власну команду від автоголу під час схожого на другий гол черкасців моменту.

Мінімальна перевага за господарями таким чином зберігалась, проте, погодьтесь, інтрига неначе воскресла. Інша справа — як реагував на такі зміни гостьовий колектив. Команді з Петрового потрібно було йти вперед у пошуках забитого м’яча, однак виявилось, що створювати моменти біля чужих воріт не так і просто. А тут ще й ЛНЗ почав виходити до контратак під завісу основного часу, тож "козаки" радше були ладні поховати свої сподівання остаточно, аніж дістатись до чужих воріт.