Набирає обертів поступово новий сезон української Прем’єр-ліги, однак ніколи не варто забувати, що надворі справжній розпал літа, тож і погодні умови встановлюються відповідними до цього. Вікенд, на який припали матчі другого туру змагань, видається чи не найбільш спекотним у більшості регіонів країни тож потрібно звикати до того, що будь-які невдачі футболістів будуть відзначатись справедливим зауваженням — спека.

А якщо вже й організатори змагань беруть на себе відповідальність, призначаючи початок гри в найбільш розжарений часовий слот — о 15:00, то й говорити ні про що зайве не варто. Закарпатському Минаю та черкаському ЛНЗ у цьому плані можна було тільки поспівчувати — їм доводилось витримувати непридатні для професійного спорту умови на Минай-Арені.

Однак зустріч загалом не виглядала так, щоб можна було взагалі все списувати на "засмаглий футбол". На початку гравці навіть намагались демонструвати пристойні швидкості, але доволі швидко полиши цю марну справу, адже втрачали дуже багато сил задля подолання відстаней футбольним полем. Перейшли таким чином до більшого акценту на флангах та постійними передачами до штрафного, одна з яких могла б завершитись голом, якби Прядун не схибив ударом головою з межі воротарського вже на шостій хвилині.

Цей поодинокий момент був одним із небагатьох, на яких трималось загальне враження від першого тайму. Інший — гучний зойк однієї з уболівальниць біля стадіону, після якого карета "швидкої" забрала до медзакладу когось, хто втратив свідомість. Знову ж таки, спека.

Але на перерву ми при цьому без голів так і не пішли — Бойко на 45 хвилині спіймав дальнім пострілом із правого флангу в ближній кут воротаря, отримавши близьку передачу від Стасюка. Це був гарний приклад виходу до атаки за три передачі від ЛНЗ — те, чого й близько не було в Миная за ці хвилини до того.

Після відпочинку Шаран повернувся з двома замінами у власному виконанні, але Панасенко та Гечев не дуже-то й допомогли своїй команді. Власне, як і ротація на флангах у вигляді Рогозинського та Ременяка, проте тоді закарпатці поступались уже в два м’ячі. Це підключення Савіна на лівий фланг штрафного проґавив Дмитрук, а суперник тим часом пробив у стійку, рикошет від якої в порожні перевів Прядун.

Після цього з’ясувалось, що й із ротацією в Ковпака ситуація набагато ліпша, аніж у керманича суперників, тож поява на полі моторних Пасіча та Наумця ледь не була приречена на успіх. Вони й організували контратаку на 78 хвилині від центрального кола, на завершення якої Владислав із правого флангу штрафного переграв голкіпера ударом у дальній кут.