Що таке неаполітанський Наполі під орудою Лучано Спаллетті зразка минулого сезону? Це — справжній чемпіон, який лише під завісу тріумфального для себе розіграшу національної першості почав дарувати очки суперникам, неначе той Робін Гуд. Але в цьому футбольному році в "Партенопеї" виникли складнощі вже зі старту. І ні, Фрозіноне та Сассуоло належного опорну не чинили, а ось римський Лаціо — чинив.

"Орли" знову навідались до Неаполя та здобули три очки (2:1) в останньому матчі перед початком міжнародної павзи, після завершення якої "південцям" уже слід було розмірковувати й про майбутні виступи в Лізі чемпіонів УЄФА. Але спочатку колектив Руді Гарсії мав навідатись у гості до генуезької Дженоа, трибуни якої на домашньому Луїджі Ферраріс відверто скучили без матчів проти великих суперників за часи виступи команди в Серії B. А тут ще й Руслан Маліновський мав чергову нагоду зіграти, тож ми не могли пройти повз звітну зустріч.

У Італії надвечір почало рясно дощити, тож і звітна зустріч опинилась якщо не під загрозою зриву, то хоча б під ризиком істотно ускладнити завдання футболістами на полі. Але опади вщухли десь незадовго до стартового свистку, тож гравці мали можливість грати на швидкому газоні фактично без зупинок на перепочинок. Здавалось, що для Наполі такі умови є найбільш придатними, але чи то Руді Гарсія щось не те вчинив під час вибору тактики для власної команди, чи то виконавці просто не ввімкнулись своєчасно.

Але гості виглядали відверто кволо й майже нічого не створили попереду до перерви, незважаючи на гучні імена в своєму стартовому складі саме в плані атаки. У Дженоа натомість були наявні всі її стандартні проблеми з переходами до завершальної фази наступальних дій, а ще був відсутнім Руслан Маліновський, тож на плечах одного лишень Гудмундссона команда Джилардіно намагалась хоча б дальніми ударами створювати загрозу чужим воротам.

Проте під завісу першого тайму гра раптового пожвавилась через момент із дальнім пострілом Ретегі під праву стійку, який Мерет потягнув на кутовий, і ударом Бані головою по порожніх воротах на завершення подачі зі стандарту та скидання на ближній від Де Вінтера. Такого повороту подій від "грифонів" у матчі проти чемпіонів не можна було передбачити, тож друга половина раптово отримала велику інтригу.

Гарсії довелось також замінити Ельмаса, який провалив свою появу з перших хвилин на правому фланзі атаки, на Політано, однак спочатку це взагалі нічого не давало "Партенопеї" попереду. А потім Мерет на 56 хвилині помилився на виході під час перехоплення подачі з правого флангу та перевів м’яч на Стротмана, який миттєво повернув під удар Ретегі до центру штрафного, а той уразив лівий кут воріт.

Насправді, результат був дійсно фантастичним, тому фанати Дженоа просто не могли повірити в його справжність. І Джилардіно начебто вів гру до переможного завершення, але ротація в його виконанні працювала не належним чином. Так, і поява Маліновського на 74 хвилині також належала до переліку невдалих рішень, бо Руслан тільки встиг кілька разів отримати стусанів від суперників та подивитись за тим, як повз нього проходить на правому фланзі штрафного гольова передача під удар Распадорі вже на другій хвилині перебування українця на полі.

Ще за кілька миттєвостей Наполі вже суто на досвіді провів через ноги Зелінські закидання до правого флангу штрафного на Політано, а той вколотив м’яч у ближній кут воріт зльоту. Це була нічия, яку Наполі добув фактично з нічого в грі, у якій Дженоа витратила всі наявні в неї станом на сьогодні ресурси.