На поточному тижні європейські країни поділились на два табори, бо дехто вирішив у розпал буднів провести матчі національних кубкових змагань, як це зробила, наприклад, Україна, а дехто розмістив повноцінний тур цими днями. Італійська Серія A в цьому плані пішла навіть трохи далі останньої можливості, і залучила ще й пізній вечір четверга для проведення ігор у рамках шостого туру.

Генуезькій Дженоа та римській Ромі при цьому випала честь завершувати цю розлогу футбольну історію, тоді як від матчу на Стадіо Луїджі Ферраріс кожна з команд потребувала здобуття залікових балів. Окрім цього, і для "грифонів", і для "вовків" було буде важливо, аби цих самих очок було якомога більше, бо команди Альберто Джилардіно та Жозе Моурінью відверто погано стартували в новому футбольному році.

"Россоблу" на власному полі взяли за гарну звичку нав’язувати опонентам швидкий футбол уже від самого початку, і цього разу Рома на це повелась. Захист римлян був неготовим до того, аби швидко вмикатись у хід подій на футбольному полі, чим і скористались господарі. Уже на п’ятій хвилині перехоплення м’яча від Сабеллі на правому фланзі атаки перетворилось на швидкий розіграш перед чужим штрафним від Стротмана та Гудмундссона із завершальним ударом останнього низом у правий кут.

Намагання Дженоа після цього продовжувати грати в агресивному стилі не зустріли прихильності, передусім, у футбольної долі, бо ще за ходом першого тайму послідовні травми отримали Бадель та Стротмана, проте Джилардіно не ризикнув випускати в доволі розжарене становище на полі Руслана Маліновського. А тим часом господарі втратили два слоти для виконання замін, тож опцій для українця залишалось зовсім небагато.

А тут ще й Рома почала вирівнювати становище на полі посеред першого тайму та й не забарилась виконати аналогічні дії й по відношенню до рахунку на табло. І, насправді, гостям удалось забити дуже "дешевий" гол у відповідь, бо що Спінаццолу на лівому фланзі атаки ніхто із суперників зустрічати не збирався, що Крістанте перед воротарським під час подачі на дальню стійку також ніхто не зголосився опікувати.

Але потім й у "вовків" трапилась вимушена заміна через травму Льоренте, тож решту часу в першому таймі ми витратили на те, аби підозрювати газон стадіону в Генуї в неналежному рівні готовності. Добре, що від цих думок нас своєчасно відігнав Ретегі, який поклав черговий гол у цьому сезоні на завершення передачі Торсбі в центрі чужого штрафного. Загалом, Дженоа в атаці цього вечора вражала рівнем реалізації гольових моментів.

У другій половині гри Моурінью підготував удосталь тактичних напрацювань для того, аби його команда методично душила опонентів на їхній половині поля. Але що було робити римлянам, якщо їхнє володіння м’ячем тривалий час залишалось суто стерильним, а суперники тільки й очікували на можливість побігти до контратаки та зняти майже всі питання щодо переможця. Були небезпечні моменти в Лукаку, Белотті та Дібали, але тільки подивіться в огляді матчу, куди пробивали гравці Роми, а куди їхні суперники.

Дженоа була еталоном терплячості й на 74 хвилині її вихід до контратаки призвів до кутового на лівому фланзі, подачу з якого Дрегушин перевів до воротарського на Торсбі, і той зробив усе залежне від себе для того, аби ми поховали сподівання щодо порятунку Роми. А потім ще й дебютанта "грифонів" Жуніора Мессіаса в якості останньої заміни долучили до гри, і вже за п’ять хвилин від своєї появи на полі він забив. Простріл Френдрупа з лівого флангу в цьому дуже допоміг, хоча за мить до удару бразильця цей пас міг завершити Торсбі й оформити дубль для себе. Трохи не встиг, проте партнери знову були в потрібному місці в потрібний час.