Напрочуд складними виявились останні тижні перед початком жовтневої міжнародної павзи для мюнхенської Баварії, які саме час узагалі-то святкувати Октоберфест, але справи в чемпіонаті та на міжнародній арені не полишають команду Венсана Компані. Минулими вихідними ми говорили про запекле протистояння "Рекордмайстера" проти леверкузенського Баєра (1:1), після чого клуб посеред тижня програв бірмінгемський Астон Віллі в Лізі чемпіонів (0:1), а вже цими вихідними на нього очікував ще один цікавий двобій.

У рамках шостого туру німецької Бундесліги Баварія вирушила у Франкфурт, де місцевий Айнтрахт також не мав особливого перепочинку після гри в гостях у турецького Бешикташу посеред тижня, проте в умовах переслідування саме мюнхенців на чолі турнірної таблиці часу на відпочинок не мав. Та як тут не спробувати зачепитись за результат на одній із найбільш "незручних" арен для останніх.

У цього матчу міг бути тільки один очевидний сценарій — Баварія постійно триматиме м’яч та атакуватиме, тоді як Айнтрахт буде ловити суперників на контратаках, бо інакше команда Діно Топпмеллера відмовляється грати. Та й навіщо їй це робити, якщо це працює в принципі проти команди будь-якого рівня? Цього вечора було так само, тож "орли" нікого не здивували.

Як не здивували й гості, коли на завершення першої чверті ігрової години вийшли вперед за рахунком. Це Мюллер, який тепер замінятиме травмованого Мусіалу певний час, на дальній стійці зустрів подачу кутового з лівого флангу й скинув під удар Кіму, а той зіграв у ролі завершувача явно краще, аніж він потім працював у захисті в цій грі.

А ще в складі Баварії традиційно був такий цікавий персонаж, як Дайо Упамекано, тож Айнтрахт добре знав, проти кого саме треба застосовувати ці дальні передачі на Мармуша через усе поле. На 22 хвилині Кнауфф саме так і зробив, коли захист команди Компані знову піднявся ризиковано високо, і Геррейру в штрафному вже ніяк не міг запобігти удару.

А ще за 13 хвилин Франкфурт зробив не саме, але цього разу атакував через лівий фланг, а в штрафному під передачу його вже очікував Екітіке, тож ми знову захоплювались тим, наскільки вдало грає команда Топпмеллера в контратаках. Але недовго — Упамекано за мить розібрався з відскоками в чужому воротарському, тож ще один із центральних захисників Баварії в цьому матчі в атаці діяв краще, аніж позаду.

Як для матчу цих двох команд у Франкфурті, то 2:2 станом на перерву — це ще слабенько, є куди розігнатись. Але в другому таймі "орлам" для цього треба було все ж таки щось цікаве вигадати, бо перевага на м’ячі від Баварії ставала все більш непристойною з кожною наступною хвилиною, а от зупинити це господарі в своєму низькому блоці ніяк не могли.

Ще й забили мюнхенці на 53 хвилині зусиллями Олісе та його удару з правого флангу штрафного в дальній кут із передачі Кейна, тож потім команда Компані обрала дуже хитру тактику. Баварія дуже неохоче використовувала власні ресурси попереду, але як тільки м’яч опинявся в ногах суперників, то одразу пресинг вмикався й виходив суто сумбур, а не притомний футбол. Зрозуміло, для чого то все робилось — аби запобігти тим самим контратакам.

Але як ти цей франкфуртський експрес зупиниш, якщо він пре й пре з кожною хвилиною наприкінці матчу, немов би до цього в нього не вдавалось зв’язати й двох передач на власній половині. Як наслідок, Баварія тріснула у відповідальний момент. Кім скинув м’яч на Діна-Ебімбе в центрі поля, той головою проштовхнув на Мармуша, а що робити під час побачення з воротарем цей "найкращий єгиптянин у світі футболу тут і зараз" знає без зайвих нагадувань. Ноєр пустив третій гол у цій грі, і четвертий на тижні.