Напередодні в півфіналі Суперкубка Іспанії вже відбувалось El Clasico, переможцем за підсумком якого стала каталонська Барселона, здолавши баскський Атлетік (2:0). А що аналогічна вивіска була й у афіші головного протистояння в битві за трофей, мадридський Реал мав на наступний день на тій самій арені в Джидді обіграти балеарську Мальорку, яка минулого року брала участь у фіналі Кубка Короля, а в першому турі поточного сезону Ла Ліги вже відбирала очки в команди Карло Анчелотті на власному полі (1:1).

Проте цього разу очевидний андердог протистояння не мав підтримки на нейтральному для обох сторін полі, тож відповідно й значно менше покладався на власну ініціативу в атаці.  Власне кажучи, Мальорка в принципі вперед не ходила, тоді як Реал намагався постійно тиснути, але чогось "галактікос" постійно не вистачало. Можливо, емоцій від Вінісіуса, який той повністю витратив на очне протистояння з Пабло Маффео на фланзі, тож на сам футбол у нього вже нічого не залишилось.

Однак і без того Реалу було, що запропонувати в якості роботи для воротаря Грейфа, нехай здебільшого це й були дальні удари. Із цікавого в діях команди Хакоби Аррасате при цьому ми побачили лише момент у Ларіна в пів колі перед штрафним, куди скинув м’яч головою посеред тайму Мурікі, але удар на завершення пішов над поперечиною. На цьому все. Погодьтесь, небагато. У Реала тих-таки шансів було значно більше до перерви, але голів у підсумку команда Анчелотті так і не забила.

А ще мадридці доволі кволо почали другу половину матчу й усе ніяк не могли впіймати потрібний атакувальний темп. Ще й Чуамені за підсумком зіткнення француза головою з плечем Ларіна у власному штрафному втратили, і хто його знає, може молодому Асенсіо доведеться й у фіналі виходити на поле з перших хвилин.

Так, у фіналі, бо Реал усе ж таки виграв цю гру й потрапив туди. Це сталось за підсумком гола Беллінгема на 63 хвилині, коли хтось усе ж таки мав доїсти ту атаку, яку створив Вінісіус на правому фланзі штрафного (так, він усе ж таки втік від Маффео на протилежний бік поля), і намагались завершити Родріго та Мбаппе, але один влучив у ліву стійку, а інший добив у воротаря. Проте Джуд усе ж таки зняв усі питання.

І оскільки Мальорка до цього виключно оборонялась, то як не протрималась до останнього команда Аррасате, то й щось інше запропонувати вже не змогла. У компенсований час балеарців покарали ще двічі зусиллями Родріго та майже Браїма, але останньому відзначитись точним пасом на Мбаппе завадив Вальєнт, але при цьому зрізав м’яч у сітку власних воріт. При цьому гра завершувалась бійкою, бо Беллінгем вирішив дати запотиличник Маффео — не надто обачно в епоху VAR та подекуди дуже цікавих рішень Дисциплінарного комітету в Іспанії.