Насиченим на протистояння видався суботній кубковий день у Англії, на завершення якого нам випала нагода перенестись до Брайтона, де господарі Амекс Стедіум перебували в шоковому стані на тлі того, що тиждень тому назад із ними зробив Ноттінгем Форест (0:7). Утім настрій у суперників "чайок", лондонського Челсі, також був неоднозначним, бо після команда Енцо Марески вже давно не демонструє стабільних результатів, тож і тішитись банально нічому.

Звітний матч "сині" також не зможуть занести собі до активу навіть за умов наявності великого на то бажання, хоча починалась для них гостьова гра доволі оптимістично. Палмер у одній із перших атак дальнім ударом під поперечину заробив кутовий, а потім стандарт на нього до лівого флангу штрафного розіграли таким чином, що можна було прострілити в дотик, а решту зробив воротар господарів Вербрюгген, випустивши м’яч у сітку власних воріт.

Публіка на Амексі одразу була шокована побаченим та, вочевидь, почала пригадувати виїзд до Ноттінгема. Проте команда Фабіана Гюрцелера руки не опустила й доволі швидко зуміла відігратись. Уже за сім хвилин одразу троє захисників Челсі перед воротарським під час подачі з правого флангу від Велтмана не змогли поладнати з Рюттером, після чого той головою перевів м’яч у дальній кут.

І ніби щось у той момент зламалось у планах "пенсіонерів", бо що решту часу до завершення першого тайму, що всю другу половину, ми так і не змогли дочекатись змістовних атак від команди Енцо Марески. Незважаючи на наявність на полі провідних виконавців від старту та подальші не менш зіркові заміни, лондонцям просто не вдавалось швидко пересувати м’яч на чужій половині, тому Брайтон фактично й не відчував жодних складнощів у обороні.