На завершення ігрового дня недільної частини двадцять третього туру української Прем’єр-ліги на нас очікувало протистояння з високим рівнем інтриги через невизначеність щодо функціональних кондицій команд. Донецький Шахтар та рівненський Верес посеред тижня провели матчі чвертьфіналів Кубка України з овертаймами проти Олександрії та житомирського Полісся відповідно, і завершили їх з однаковим рахунком 1:0. Ось тільки "гірники" пройшли далі, а "червоно-чорні" завершили виступи в турнірі.

Після цього команди Маріно Пушича та Олега Шандрука сіли по автобусах і почали свою подорож до столиці, де на стадіоні Лівий Берег мали зустрітись уже в рамках чемпіонату. І це на тлі гарячої нічиєї в першому колі (1:1), яка стала однією з причин того, чому "помаранчево-чорні" наразі відстають від київського Динамо та Олександрії в чемпіонських перегонах. А Верес тим часом ще не в одного потужного суперника за цей час устиг крові попити, тож ніхто не знав, чого очікувати від колективу Шандрука в прийдешньому матчі.

У підсумку в першому таймі ніхто б і подумати не міг, що у "червоно-чорних" кілька днів тому були якісь там виснажливі овертайми. Команда Шандрука діяла напрочуд агресивно на чужій половині, і оскільки захист "гірників" у цьому сезоні завжди є охочим створити собі неприємності, то моментів у гостей було дуже багато. Щоправда, явне відчуття куражу заважало рівненцям краще використовувати ці здобуті в спортивній боротьбі нагоді.

Шахтар при цьому дуже непогано ввімкнувся до гри посеред тайму, коли власне міг вирішити всі питання в цій зустрічі за рахунок кількох поспіль дуже якісних моментів біля чужих воріт. Однак Бондаренку та Судакову трохи не вистачало влучності, а Еліас постійно пробивав виключно до рук Кожухаря, тож продовжував свої пошуки першого гола в УПЛ. І як тільки гра поверталась назад на половину донеччан, то там одразу міг наварити навіть Різник, який ледь не привіз собі гол дриблінгом повз трьох суперників, за який його пожалкував покарати Харатін.

У другому таймі Пушич одразу кинув до бою Педріньйо да Сілву замість Аліссона, і той цього разу повністю виправдав довіру тренера своєю активністю. І зрештою ми прийшли до того, про що всі говорили від початку — колись сили таки мають залишити футболістів Вереса в цій грі. Вистачило на секунду втратити контроль над перебігом подій на полі під час ауту на лівому фланзі власного захисту гостям, як їх за це миттєво покарали. Судаков зіграв на Бондаренка до правого флангу штрафного, той покотив у центр на Кевіна, а бразилець не схибив.

Верес розумів, що або зараз, або вже ніколи в цей вечір, має йти вперед та відіграватись якомога швидше. І моменти для цього у рівненців були — удар Степанюка, під який у останній момент підставив голову Матвієнко в центрі штрафного, можна до таких відносити спокійно. Але зрештою ривок колективу Шандрука був нетривалим. Наприкінці Шахтар просто не бачив спротиву з боку суперників, і додав на рахунок Вінісіуса Тобіаса дві гольові передачі, а на користь Судакова та Траоре — довгоочікувані голи.