Профіль

Juventina1897

Зареєстрований:	20 січня 2011
Писав:	7501 коментар

Профіль
Друзі

Інформація

Имя:	Tati
Стать:	Жіночий
Дата народження:	01 грудня 1984
Звідки:	Хмельницкая обл. (Україна)

Про себе

Ю - это южное солнце нас греет
В - это водной глубины прохлада
Е - это так она рьяно болеет
Н - это непобедимость команды
Т - это имя её милозвучно
И - это родина клуба миллионов
Н - это с ней никогда нам нескучно
А - это серия, где мы чемпионы

Есть много Ювентин на свете
Но Тати - лучшая из них
Она за лучший в мире клуп балеет
Пабед желаем мы ей вот
Радного клуба из Турина
Всехблаг Танюшка Ювентина
(Кваш) :)))

Маю двох старших братів. Один свого часу навчався у Києві. Одного разу восени 1997 року він похвалився квитком на матч Динамо-Барселона розіграшу ЛЧ і сказав мені, щоб я дивилась матч по телевізору і шукала його на трибунах Олімпійського! Так, трохи вийшло по-дитячому наївно, але я дивилась матч від початку до кінця і мені сподобалось! Ще б пак, наші подолали гранда, саму її Величність Барсу. Я, звичайно, нічогісінько в цьому всьому не розуміла, але щиро раділа перемозі. Наступний матч – і знову перемога! Як тепер пам’ятаю заголовок у якійсь газеті //І Барса впала на коліна ...// . З групи Динамо вийшло і ось 1/4! Брат сказав, що динамівцям буде складно, бо Юве хороша команда. Перший матч 1:1! А другий я навіть не дивилась, бо дуже боялась, що програють динамівці. Що й сталося. ЛЧ для мене закінчилася. Розпачу і ненависті до ювентіні не було меж! Але це тривало не довго. Кажуть, що від кохання до ненависті один крок! Але й від ненависті до кохання той самий один крок, образно кажучи, і в цьому я переконалась! Випадково натрапила по TV на матч 1 / 2 фіналу Ювентус – Монако 4-1. Дель Пьеро, Інзагі, Зідан – для мене це //золота трійця//. Одним словом, вони мене причарували. Отож, 1 квітня 2013 буду святкувати 15-річчя з моменту, коли з гордістю почала називати себе Juventina. Думаю, що лірики досить.

Улюблені гравці. Їх дуже багато. Нереально виокремити когось одного. Анжело Перуцці, Антоніо Конте (кращого капітана я не знаю), Анжело Ді Ливио, Чіро Феррара, Джанлука Віаллі, Роберто Баджо, Фабриціо Раванеллі, Дідье Дешам, Джанлука Песотто, Алесіо Таккінарді, Едгар Давідс; //Санька, Філіпп і Зізу//- це окрема розмова; Джанлука Дзамбротта, Мауро Каморанезі, Фабіо Каннаваро; ПАВЕЛ НЕДВЕД і ДЖАНЛУЇДЖІ БУФФОН – просто сказати, що я поважаю цих людей дуже дуже дуже, це означає не сказати анічогісінько (non ho parole, ho solo emozioni!!!!!!!!!!!!!!!!); з теперішніх ювентіні подобаються Квальярелла, Кьелліні, Красіч.

Серед інших (хтось ще грає, а хтось уже, нажаль, закінчив кар’єру футболіста) подобаються: Паоло Мальдіні, Джанфранко Дзола, Алессандро Неста, Франческо Тольдо, Роберто Манчіні, Ріно Гаттузо (той ще //шалений забіяка//, але як він співає італійський гімн!!!!!!! СПРАВЖНІЙ ЩИРИЙ ІТАЛІЄЦЬ), Луіш Фігу, Хенріг Ларсон, Клаудіо Таффарел, Леонардо, Дунга, Рівалдо, Роберто Карлос, Маріо Жардел, Фабьен Бартез, Лоран Блан, Ліліан Тюрам, Крістоф Дюгаррі, Йохан Кройф, Патрік Клюйвекрт, Деніс Бергкамп, Хосе Луіс Чіловерт (ГЕНІЙ, МАЙСТЕР ………УНІКАЛЬНА ЛЮДИНА), Олівер Кан, Юрген Клінсман, Лотар Маттеус, Петер Шмайхель, Хрісто Стоічков, Давор Шукер, Габріель Батістута, Хуан Себастьян Верон (//ВІДЬМОЧКА//), Іван Саморано, Марсело Салас, Лушс Ернандес, Алан Ширер, Раян Гигз, Луіс Енріке, Фернандо Йєро, Гаіска Мендьета, Рауль, Антоніо Субісаретта………………………………………

Тренери: Марчелло Ліппі (настільки рідний, що ріднішого не може бути і якби довелося коли-небудь зустрітися з цією людиною, то я б сказала просто: ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВСЕ); Джованні Трапаттоні, Алекс Фергюсон, Арсен Венгер, Валерій Васильович Лобановський (щирий уклін Вам); Джанлука Віалллі як граючий тренер у Челсі та ін..

Арбітри: П’єрлуїджі Колліна (на мою думку, в своєму амплуа йому нема рівних) – дуже суворий, але справедливий – ідеал арбітра.

До легенд футболу відношу: Пеле, Гаррінча, Ромаріо, Мішель Платіні, Лев Яшин, Зіко, Франц Бекенбауер, Альфредо Ді Стефано, Марко ван Бастен, Кевін Кіган, Ейсебіо, Франко Барезі, Джузеппе Меацца, Діно Дзофф, Роберто Беттега та ін.

//Франція 1998 рік// - це ворота у світ футболу для мене. З більшістю улюбленців //познайомилась// саме там. Вболівала за Італію, Іспанію, Францію, Парагвай.

Щодо улюблених клубів, то він є д и н и й, але в різні роки також подобалась гра Динамо і Шахтаря; Мілана, Інтера, Лаціо, Фіо і Парми; Ньюкасла, Ліверпуля, Челсі; Монако, Марселя; ПСВ, Феєнорда; Барселони, Реала, Валенсії, Депортіво; Порту, Бенфіки; Баварії.
З МЮ не товаришую, так уже склалося. Але окремі футболісти подобаються, Сера Алекса поважаю.

Бекхем, Оуен, Роналдо, Рональдіньо, Кріштіану Роналду, Тотті, Шева – не сперечатимусь про клас цих футболістів, але вони мені не подобаються як особистості. Це стосується і Жозе Моуріньйо. Не сподобався з першого погляду. Справляє враження злої людини і ніяких позитивних емоцій не викликає (це моя суб’єктивна думка).