Новий сезон іспанської Ла Ліги стартував ще на минулому тижні в п’ятницю, але оскільки мадридський Реал затримався на Клубному чемпіонаті світу, то йому зробили невеличку знижку й дозволили розпочати цикл офіційних матчі пізніше за інших. А відповідно й памплонська Осасуна, яка була суперником "галактікос" за матчем першого туру на Сантьяго Бернабеу, також була змушена змиритись із відкладеним стартом.

Утім, для команди Алессіо Ліші це була лише додаткова нагода краще вивчити суперників, які також змінили головного тренера в міжсезоння. Проте концепція гри памплонців саме в звітній дуелі від того змін не зазнала — вони приїхали оборонятись, а отже вже з перших хвилин без жодного докору сумління окопались у три ряди щільного захисту біля власного штрафного.

Для колективу Хабі Алонсо це стало неприємним сюрпризом, бо за таких умов Реал жодним чином не міг покладатись на швидкість своїх провідних футболістів ланки атаки, і зрештою вся гра господарів у атаці до перерви зводилась до того, що хтось та й має пробити здалеку. І оскільки про здібності Вальверде всі добре знали, то довелось за це відповідати центральним захисникам. Ерреру двічі перевірили на реакцію, але не більше того.

У другому таймі команда Алессіо Ліші вирішила всім продемонструвати, що приїхала до Мадриду не лише сидіти біля власних воріт. Хоча для цього в неї був момент з ударом зльоту від лицьової межі штрафного у виконанні Будіміра ще до перерви. І дарма — Осасуна спробувала пограти відкрито, але її вистачило лише на п’ять хвилин, до першої помилки в обороні. Крус на лівому фланзі штрафного купився на хибний замах Мбаппе, збив того підкатом, а Кіліан потім спокійно з пенальті пробив у правий кут.

Після цього Реалу в атаці стало дихати трохи легше, бо суперники тепер не могли, а були зобов’язані розкриватись, щоб тепер уже врятуватись від поразки. Ще пара моментів з ударами Гюлера здалеку та Чуамені головою з подачі кутового завершились спрямуванням м’яча над воротами, і поміж ними ми могли відзначити дебютну появу на полі в Іспанії Франко Мастантуоно.

На аргентинці зосереджувалась чи не вся увага камер, коли вони не працювали по Родріго на лаві запасних, але й момент гостей у Будіміра наприкінці матчу теж вартував окремого фокусування. Щоправда, третій бомбардир минулого сезону Ла Ліги з боротьби в кількох метрах до воріт пробив вище. А ще гості за цілком спокійної гри примудрились завершити її в меншості, бо Бретонес щось не поділив із Гонсало Гарсією на лівому фланзі атаки, а потім відмахнувся від суперника, коли той біг відкриватись до контратаки. Чи вартувало це прямої червоної? Питання до арбітра. І навряд чи його поставить клубне телебачення "галактікос".