Найбільше побоювань перед матчем викликав стан поля, адже, по-перше, на ньому зараз грають ледь не через день (окрім ігор і тренувань Полтави, тут свої матчі проводять друга і третя команди донецького Шахтаря), а по-друге, напередодні пройшов рясний дощ. Однак газон був у повному порядку і командам ніщо не заважало продемонструвати хорошу гру.
Якщо Полтава виставила бойовий склад разом із новачком Коркішком, то у Металурга в основі вийшли Мишенко, Акименко, Задерака, Барановський і Поступаленко. Незважаючи на експерименти зі складом, ігрова перевага була саме у гостей – вони більше атакували, більше били по воротах і більше створювали моментів.
Однак на 30 хвилині рахунок відкрили господарі. Нойок і Зеленевич боролися за м’яч, який вже виходив за лицьову лінію, полтавець виявився настирнішим, вирвався з-за спини Олександра, відібрав м’яч і був зупинений недозволеним прийомом. Нойок отримав жовту, а Полтава – право пробити пенальті, який реалізував Коркішко.
Однак на 40 хвилині Металург зрівняв рахунок, коли Акименко, перебуваючи під опікою Зозулі, зумів завдати точного удару і м’яч від дальньої штанги залетів у ворота Кучинського.
Після перерви гра змінилася. По-перше, стало менше гострих моментів біля обох воріт, по-друге, Полтава зуміла відсунути гру від своїх воріт. На дебютних хвилинах команди обмінялися небезпечними ударами, причому, Задерака влучив у поперечину, а потім гра переважно точилася в центрі поля.
Вирішальні епізоди сталися наприкінці поєдинку. Уже коли арбітр показав доданий час, Семчук, який замінив у Полтави Зеленевича, промчав правим флангом, виконав простріл у штрафну площу, де Фомич намагався пробити Паньківа, однак із його ударом воротар упорався. Захисники м’яч вибити не встигли, сам же Фомич відпасував на Насібуліна, який розстріляв ворота із захисником на лінії. Наприкінці матчу Александре, втративши м’яч, завалив на газон Насібуліна і ще й наступив на того, за що отримав червону карту і цим поставив крапку в нетривалому кубковому шляху донецького Металурга.
Євген Бриж, Football.ua
