Football.ua

Перший класичний фінал Кубка України

Рівно 20 років тому — 26 травня 2002 року, відбувся перший фінал Кубка України, в якому зійшлися київське Динамо та донецький Шахтар. До цієї річниці Football.ua згадує перипетії того поєдинку.
26 May 2022, 09:00
Чтиво

На початку "нульових" термін "Класичне" лише починав входити у жаргон українських спортивних журналістів. Початком великого протистояння українських грандів можна вважати поєдинок 7 квітня 2001 року, коли на переповненому НСК "Олімпійський" Шахтар переміг Динамо — вперше з 1993 року (і вперше з 1978 року – в Києві). Зрештою, кияни в тому сезоні все одно зуміли здобути чемпіонські медалі, а "гірники" посіли лише друге місце.

Але переоцінити символічну значущість тієї перемоги, важко. Гегемону був кинутий виклик. Розподіл сил в чемпіонаті почав змінюватися, що стало свіжим повітрям для українського футболу та значно підсилило до нього інтерес, після доволі монотонних 90-х. 

Сезон 2001/2002 підтвердив ці тектонічні зміни в українському футболі. Шахтар уже не просто кидав виклик, а повноцінно боровся за чемпіонство з Динамо, лідируючи в чемпіонаті протягом майже усієї першої половини сезону. 

Для Динамо сезон почався, як другий сезон перебудови клубу – команду Лобановського почали поповнювати легіонери (Лакі Ідахор, Харрісон Омоко та Тіберіу Гіоане перейшли перед стартом сезону, Ласло Боднар, Горан Гавранчіч, Флорін Чернат та Георгій Пєєв поповнили киян ще раніше) та молоді українські таланти (зокрема, великі сподівання покладалися на Олександра Мелащенка, який в сезоні 2001/2002 став гравцем основного складу Динамо).

На жаль, завершити цю перебудову Лобановському не довелося – 13 травня, в Запоріжжі, серце легендарного тренера зупинилося. Яким було б Динамо, якби Лобановський зумів довести цю перебудову до кінця, залишається лише здогадуватися (на Football.ua свого часу виходив матеріал на цю тему). 

Для Шахтаря це був сезон трьох тренерів. В сезон команда увійшла на чолі з Віктором Прокопенком, але уже в жовтні 2001 року, після ігрового спаду, результатом якого став виліт з Кубка УЕФА від софійського ЦСКА та гостьова нічия з Ворсклою в чемпіонаті, він покинув клуб. До зимньої перерви команду довів Валерій Яремченко, а в січні Шахтар очолив італієць Невіо Скала (з тих пір, українського головного тренера в Шахтарі не було – уже більше двадцяти років).

Італієць зумів швидко вивести команду з ігрової кризи, хоча несподівані нічиї подекуди в чемпіонаті все ж траплялись. Так чи інакше, до фіналу Кубка Динамо підходило в статусі лідера чемпіонату, Шахтар – як наздоганяючий. 

Але дорога до фіналу у обох команд вийшла кардинально різною. Динамо та Шахтар стартували в Кубку з 1/8 фіналу і якщо кияни свого першого суперника – Оболонь – не помітили (3:0 в обох матчах), то Шахтар мало не вилетів уже в 1/8. 

20 жовтня 2001 року "гірники" в Алчевську сенсаційно поступилися місцевій Сталі – 3:1. На старті матчу Шахтар повів у рахунку – пенальті реалізував Віталій Абрамов. Перед самою перервою господарі зрівняли рахунок – автогол словенця Вугдаліча (це був один з чотирьох його поєдинків за Шахтар – в кінці року він повернувся в Словенію).

У другому таймі Сталь відзначилася ще двічі – забили Андрій Цвік та Артем Федорченко. Між цими голами червона картка дісталася голкіперу донецької команди Дмитру Шуткову (гра рукою поза штрафним майданчиком) – його замінив у воротах Олексій Ботвіньєв, для якого цей матч став єдиним в основному складі за сім років (!) у Шахтарі. На жаль, а ні відео, а ні фото з того матчу у відкритому доступі немає.

У матчі відповіді "гірникам" все ж вдалося відігратися – 3:0, хет-трик Андрія Воробея. 

Але труднощі в Кубку для Шахтаря лише починалися. Непростим вийшло протистояння з Карпатами в  чвертьфіналі. Втома Шахтар зумів впевнено перемогти 2:0, але матч у Львові вийшов напруженим – уже на 22-й хвилині львів'яни зуміли відкрити рахунок і перевага "гірників" стала мінімальною. Але другий Карпатам не судилося забити – 1:0 і завдяки домашній перемозі, Шахтар пройшов далі. 

У півфіналі, уже під керівництвом Невіо Скали, "гірники" в першому матчі поступилися Дніпру – 2:1, дублем відзначився Олег Шелаєв. Вдома, однак, Шахтар зумів отримати перемогу з необхідним рахунком 2:0. 

Як підсумок – усім трьом опонентам в Кубку Шахтар поступався в одному з матчів, але все ж дійшов до фіналу! 

У Динамо все було значно легше і прозаїчніше. Після згадуваного розгрому Оболоні, кияни легко пройшли Металіст (1:1 в Харкові, 5:0 в Києві) та без особливих труднощів донецький Металург (1:1 в Донецьку (щоправда аж до 90-ї хвилини Металург вів у рахунку, але Гусін зрівняв), 2:0 в Києві). 

Усю дорогу до фіналу Динамо пройшло з Валерієм Лобановським на чолі. На жаль, на фінальний поєдинок Валерій Васильович команду не вивів. 

Саме фінал Кубка України став першим офіційним матчем Динамо після смерті Лобановського (12 травня Динамо зіграло вдома з Таврією (0:0) – Лобановський був в запорізькій лікарні, але ще живий). Звісно, ця трагедія висіла похмурою тінню над фіналом Кубка України 2002. Не обійшлося й без розмов про подавлений моральний стан гравців київського клубу.  

В ігровому плані головною втратою Динамо став капітан Олександр Головко, що отримав травму напередодні, Шахтар же мав виходити на фінал без основного форварда, Джуліуса Агахови, який поїхав в табір збірної Нігерії, на чемпіонат світу. 

Звісно, матч почався з хвилини мовчання в честь Валерія Лобановського. Перші хвилини зустрічі пройшли в обережній розвідці, аж поки на 9-й хвилині зустрічі Сергій Попов вискочив один на один з Шовковським і переграв голкіпера киян. Уже за кілька хвилин голкіпер "гірників" Войчех Ковалевські отримав прикру травму, вдарившись головою у штангу.

Його замінив Дмитро Шутков, який кілька разів протягом поєдинку брав "мертві м'ячі" і став одним з героїв поєдинку (і цілком реабілітувався за перший матч зі Сталлю – ось так можна почати турнір з провалу і закінчити абсолютним тріумфом). В середині першого тайму динамівці, зусиллями Пєєва та Белькевича зрівняли рахунок, а на початку другої половини зустрічі Шацьких вивів Динамо вперед – 2:1! 

А далі настав час Ателькіна. Скала випустив форварда на 73-й хвилині і уже за 9 хвилин Сергій, в своїй фірмовій манері, ударом головою, замкнув подачу з правого флангу – 2:2! Ателькін вирішив долю другого фіналу Кубка України поспіль! (про перший такий фінал ми згадували рік тому). Здавалося, що цей м'яч морально надломив киян і Шахтар повністю заволодів ініціативою. Кілька разів гірники обстрілювали каркас воріт Шовковського, поки на 99-й хвилині зустрічі Андрій Воробей не забив третій, переможний м'яч "гірників" у цьому матчі. 

До цих пір цей фінал залишається одним з найяскравіших в історії Кубка України. На післяматчевій прес-конференції Невіо Скала присвятив цю перемогу пам'яті Валерія Лобановського. 

А уже за два тижні після того фіналу, Шахтар переміг Динамо ще й в матчі чемпіонату – 2:0, що дозволило "гірникам" вийти на перше місце і зрештою, вперше в історії стати чемпіонами України. 

 

26.05.2002, Київ, НСК "Олімпійський", 81 000 глядачів

Динамо – Шахтар 2:3 
ГолиБелькевич, 30, Шацьких, 50 — Попов, 9, Ателькін, 81, Воробей 99

Динамо: Шовковський – Ващук – Боднар, Федоров, Несмачний – Гіоане (Ідахор, 91), Гусін, Гавранчіч – Пєєв (Чернат, 76), Белькевич – Шацьких (Мелащенко, 107)

Шахтар: Ковалевські (Шутков, 13) – Старостяк, Глевецкас (Аліуце, 67), Ндіайє, Флоря – Тимощук, Попов – Зубов, Левандовські – Бєлік (Ателькін, 72), Воробей

Попередження: Тимощук, Левандовські.

Вилучення: Зубов (119).