Кого звільнять раніше: Кучера, Скрипника чи Калітвінцева? Підсумки 3-го туру УПЛ

Типовий тур УПЛ, що викликає насамперед негативні емоції.

Ми доживемо до туру, у рамках якого нормально зіграють усі гранди?

Емоцій тур подарував дуже багато і за ними легко забути, що ігровий день не включив матч Динамо. Зрозуміло, що останній матч киян вийшов таким, що їх і не хочеться бачити, але взагалі це неподобство. У першому турі ми не побачили матч Дніпра-1 (і, заразом, Ворскли), у другому на п'ять днів раніше вирішив зіграти Шахтар (і це теж не нормальний тур), зараз свій матч через дику, приголомшливу втому після трьох матчів перенесло Динамо.

Зараз усі, кому не ліньки, кажуть, що Україну врятує лише телепул, але взагалі minimum minimorum для будь-якого розвитку медіапродукту – його рівна та планомірна подача. Не можна починати показ серіалу, переносячи третю серію на час між 15-ою та 17-ою. За фактом, уже третій тиждень поспіль уболівальників позбавляють базового, мінімального задоволення шанувальників ліги: подивитися одну за одною найсильніші команди та порівняти, хто зараз виглядає краще.

Матч туру

У грі Шахтаря та Олександрії було все те, чого зазвичай не вистачає нашому футболу: смілива гра андердога, цікаві тактичні рішення, перелом гри за ходом матчу та й просто багато небезпечних моментів.

Перший тайм підтвердив найгірші побоювання: Олександрія не хотіла грати в автобус і не могла нав'язати боротьбу чемпіонові. Повністю програний початок – Шахтар забив на восьмій хвилині, але при цьому реалізував лише третій свій момент – призвів до того, що Олександрія могла втрачати будь-які шанси на успіх ще до середини першого тайму. І головне, здавалося, що команда просто жертва обставин. В опорній зоні вийшов дебютант професійного футболу (17-річний Ващенко), величезну частину атаки склали молоді гравці, а досвідчені швидше топили, аніж допомагали. Бабогло був просто не конкурентом Траоре.

Але після перерви гра повністю змінилася. Ротань дуже вдало випустив на заміну Скорка, який швидко відплатив голом, а команда загалом змусила Шахтар гарячково відбиватися. Різник уже цим матчем відбив (у всіх сенсах) значну частину тих 3,5 мільйонів, які за нього заплатили, але взагалі Шахтар у третьому матчі поспіль зіграв не як гранд і чемпіон.

Утримали перевагу, врятували – безумовно, але взагалі фізична підготовка команди ван Леувена викликає запитання. Шахтар здавав з кожною п'ятихвилинкою, і Олександрія почувала себе все комфортніше і комфортніше, нічого саме для цього особисто не роблячи. До речі, як тут не торкнутися і тактичного аспекту: немає різниці, 17, 27 чи 37 років опорнику суперника, якщо Шахтар у центрі поля не тримає просто нікого. Знову величезний акцент на фланги: останній пас, згідно з ідеями Патріка, має виходити саме звідти.

Ймовірно, “гірники” форсують форму під осінь, де на них чекає Ліга чемпіонів. Вони й минулого сезону дозволяли суперникам відірватися (причому на цілих 5 очок), проте стали чемпіонами. Але поки що, при всій повазі до Олександрії, поки що просто Шахтар грає на тому рівні, що з ним на результат може розраховувати будь-хто. Далі за календарем Кривбас та Колос, і на місці фанатів “гірників” мені було б тривожно.

З іншого боку: Шахтар цього сезону вже набрав з Олександрією більше очок, ніж минулого.

Скандал туру

За підсумками сезону поширена практика: рахувати для різних гравців кількість включень до збірних туру. Так от, у разі саме УПЛ логічно рахувати найскандальніші команди туру. І є підозра, що до кінця сезону Дніпро-1 лідируватиме за цим показником з відривом від другого місця очок у 10.

Цього разу арбітр на користь Дніпра-1 поставив два пенальті, а не на користь – вилучив Сарапія. Найбільш спірним рішенням було пенальті після того, як Танчик просто зачепився за ногу Кравчука. Бандура саме від цього пенальті врятував, за двома іншими рішеннями питань, за ідеєю, бути не повинно, а Мінай загалом цілком заслужено відібрав у Дніпра-1 очки. Саме така ситуація має стати приводом поговорити про цей скандал спокійно.

На мій погляд, Дніпро-1 увійшов у ту точку, коли розмови про суддівство... грають йому на руку. Вони супроводжували команду Кучера і минулого сезону, коли він боровся за чемпіонство, вони надають йому статусу топ-клубу і зараз – а ситуація зараз принципово інша. Проблема вже не в тому, що судді лояльні Дніпру-1 у матчі з Минаєм – проблема в тому, що Минай виглядав нічим не гірше.

Чому Одарюк проходить на дриблінгу Кравця, наче якийсь Мессі? Як щодо того, що безальтернативною опцією у воротах став Кінарейкін, який, за всієї топ-реакції, помиляється на виходах? Ну і проблема №1, від якої нікуди не подітися: завершувач. Філіппов – форвард зовсім іншого стилю, ніж Довбик, а вся команда Дніпра-1 роками готувалася та зігравалася під стиль виступів із яскраво вираженим бомбардиром.

Все голосніші й гучніші чутки про відставку Кучера, але взагалі з будь-яким тренером цей сезон обіцяє бути для Дніпра-1 дуже важким.

Ворскла на останньому місці

Дуель Зорі та Ворскли – двох учасників цього євросезону, двох майже постійних учасників єврокубків від УПЛ – і до матчу анонсувалася як перевірка, хто слабший. Виявилося, що слабше Ворскла, причому значно.

Навіть величезні проблеми з реалізацією не завадили Зорі здолати суперника на виїзді. Ці виходи вдвох на одного воротаря, причому без будь-якого офсайду, свідчать про системні проблеми в обороні – нерозуміння захисників, як протистояти супернику. І це навіть не новина: усі давно знають, що Чеснакову не вистачає швидкості, але Скрипник знову і знову ставить високу лінію оборони та намагається грати у контроль. Лалатович на таке погодився, за відчуттями, з радістю: перехід на лонгболи дозволив отримати низку гольових моментів майже з нічого.

Такі проблеми Скрипника цікаво поєднуються з його чутками щодо призначення у Дніпро-1. Цікава ситуація: Кучер не досягав успіхів в УПЛ до Дніпра-1 ніде, але після нього не факт, що буде краще. Скрипник добивався хороших результатів до Ворскли і в Зорі, а Вердер – це просто космічний рівень порівняно з будь-якими його наступними командами, але у випадку з ним вже очевидно, що без нього буде краще. Скрипник потрібен, щоб ставити складний, інтелектуальний футбол, а зараз він не підходить команді, так само як команда йому самому.

“Складність” Скрипника означає, на жаль, глибокий догматизм, небажання робити прості ходи навіть у очевидних ситуаціях. Вже під Зорю точно варто було змінити схему: Герреро стометрівку пробіжить швидше, ніж Чеснаков 60 метрів... Але грати на відбій – і, зокрема, підтягувати молодь на заміну Чеснакову та Пердуті – Скрипник навіть не намагається. Що ж, це означає, що Ворсклі буде простіше без нього, а йому простіше без Ворскли.

Сенсація з Шахтарем не виключає Верес із числа аутсайдерів

Після трьох турів найгірша результативність у лізі у команди із Рівного. Один гол у трьох матчах, і той завдяки Різнику. І навіть не сказати, що це якась несподіванка.

Верес вже отримав обличчя Лавриненка. Цей тренер і в Інгульці заплутував складними тактичними загадками навіть грандів, але це не виключало команду з перших претендентів на виліт. Річ в тому, що цей тренер взагалі не розвиває позиційну атаку. Не хоче чи не може – неясно, але навіть в.о. тренера Бартуловіч відразу після відставки Лавриненко моментально надав імпульс грі Інгульця.

Ви можете резонно запитати: але Інгулець з ним не вилітав, а без нього вилетів. Це безумовно, але, по-перше, до вильоту Інгульця Лавриненко також приклав руки та голову. Звільняли його, коли клуб йшов останнім, а вилетів все-таки з 14-го місця... Але є проблема й поглобальніша: ліга стає дедалі атакуючішою, автобуси менш у тренді. Полісся у статусі новачка ліги вже показало, наскільки буде тяжко Вересу з новим тренером.

Калітвінцев під загрозою відставки?

До речі про Полісся. Варто було йому на останніх хвилинах програти Руху – програти на останніх хвилинах, з явними елементами невдачі – як у ЗМІ почали поширюватися чутки про відставку тренера. Посилилися за мірками УПЛ елітними гравцями, зіграли три матчі, два з них програли – а на відстані витягнутої руки сам Максимов! Хто забув, нагадаю: Юрій Вільович працює у друголіговому Звягелі, який виконує функції, по суті, фарм-клубу Полісся.

Все на папері виглядає логічно, крім одного. За всіх сумнівів щодо тренера Калітвінцева загалом, цього сезону він точно не напрацював на звільнення. Команда грає сміливо, впевнено, новачки інтегрувалися швидко – і більшість критикуючих просто не розуміє, наскільки це складно: перебудувати команду з першої ліги на УПЛ. Зі зміною ліги змінюється все, і найкращим доказом тому Гітченко та Кушніренко, котрі не зрозуміли, куди потрапили, і розпочали сезон із видалень.

Ну й Полісся Поліссям, а Рух просто чудовий. Можна лише повторити сказане тиждень тому: Клімчук феноменальний, тренер підготував молодь до професійного футболу, Рух переживає медовий місяць.

Гол туру

Клімчук до чудового завершення атак став ще й чудово асистувати. Ну а Квасниця на останніх хвилинах із Поліссям зміг йому відповісти.

Збірна туру

Бандура (Минай) – Гочолейшвілі, Чигринський (обидва – Шахтар), Безкоровайний, Дібанго (Кривбас) – Оріховський (Колос), Ковалець (Олександрія), Мішньов (Зоря), Твердохліб (Минай) – Клімчук (Рух), Траоре (Шахтар)