Football.ua

Динамо та 50 відтінків сірого: підсумки десятого туру УПЛ

У шести матчах без участі Динамо було забито лише чотири голи.
9 October 2023, 10:16
Україна

Провал сезону

Головна тема, про яку потрібно говорити після цього туру – тема, яка за жвавістю обговорення не потрапить навіть у топ-10 (хоча зрозуміло, що після такого туру є топ-1 тем і всі інші). І ця проблема безпосередньо пов'язана саме з тим, що цей тур став черговим, у якому зіграли не всі найсильніші команди.

Зустріч золотого та бронзового призерів минулого сезону перенесена на невизначений термін. Якщо вірити “ТаТоТаке”, перенесено на прохання Реброва, якому дуже потрібно побачити збірникiв Шахтаря якомога раніше. Саме Шахтаря – адже до національної збірної не викликано жодного футболіста Зорі.

А тепер уявіть собі нормального, середнього шанувальника УПЛ. Не тактичного гіка й не “ультрас”, а людину, яка любить нормальний футбол. Котра готовий розбиратися у мільйоні різних трансляторів чемпіонату, яка навіть готова щось заплатити за перегляд. Матч, який розпочався о 15:00 п'ятниці, він з величезною ймовірністю якщо й побачив, то у повторі та у хайлайтах – робота. Натомість він міг побачити шість матчів, які йшли у вихідні і навіть не налазили за часом один на одного. Чи отримав він від їхнього перегляду задоволення?

10 ТУР. 06.10.2023

15:00 Полісся 3:2 Динамо Київ

10 ТУР. 07.10.2023

13:15 Дніпро-1 2:0 Верес
16:15 ЛНЗ 0:0 Олександрія
17:00 Колос 0:0 Ворскла

10 ТУР. 08.10.2023

13:00 Оболонь 1:0 Металіст 1925
15:00 Рух 0:0 Минай
17:00 Кривбас 1:0 Чорноморець

Дуже сумніваюся.

Наскільки чемпіонат України естетичний, яскравий і видовищний на рівні турнірної таблиці, настільки ж він жахливий у безпосередньому перегляді матчів. Із 14 команд, що вийшли на поле, в принципі забити змогли п'ять; забити з гри – чотири; один-єдиний матч включив 55,56% забитих голів – і він якраз був винесений на будні. Ну і давайте не вдавати, що в УПЛ усі просто чудово грають в обороні. Саме гравці цієї ланки адаптуються в Європі найгірше. Вестерло, Бордо, Борнмут – це все непогано, але українці майже з будь-якої іншої позиції змогли досягти успіху в сильніших командах.

АПЛ пішла на перерву дуеллю Арсеналу та Манчестер Сіті. Серія А – грою Наполі та Фіорентини. Ла Лiга – неймовірно драматичною грою Барси в Гранаді. У Бундеслізі ще у суботу шість голів один одному забили учасники ЛЧ. І це все ліги, які дійсно мільйони людей дивитимуться на будь-яких умовах. А в УПЛ – лізі, якій якраз і потрібно прагнути щосили завоювати нову аудиторію – всі вихідні можна було дивитися будь-кого, окрім головних брендів.

І головне, що до цього всі звикли. Ніхто навіть на рівні коментарів не обурюється, що матчі з Північною Македонією та Мальтою – перевірка не того рівня, щоб переносити матч двох команд із торішнього топ-3. Що Ребров, при всій повазі до нього, гроші завдяки українському футболу заробляє, а не приносить. Гра Зорі та Шахтаря мала всі шанси стати дуже цікавою – так само, як гра Зорі з Динамо перед попередньою паузою на збірні. Їх зіграють посеред тижня – може, навіть наступного року й у дні єврокубків. І це, звісно, буде абсолютно неадекватно з погляду розкрутки та продажу медіапродукту під назвою “Український футбол”.

У результаті тур вийшов виключно сірим.

Провал туру

...За винятком однієї гри. Матч Полісся з Динамо вийшов таким ураганним, що не вистачало хiба що виходу Усика. Красиві голи, сейви (дуель чинного та попереднього основних воротарів Динамо, між іншим), боротьба на всіх ділянках поля, камбек у меншості – у цьому турі кияни точно відпрацьовувли за всю лігу щодо видовища.

У контексті Динамо засмучувати має виключно те, що така гра відбулася в матчі з новачком ліги, який ще й видалення в середині другого тайму отримав. Але чи має це дивувати?

Ми вже давно звикли до того, що у Динамо жахлива оборона. Це переходить рамки розумного: у всіх вищій лізі залишилася лише одна (!!!) команда, яка у середньому за гру пропускає ще більше. Це Минай, але й до нього кияни чудово наблизились у цьому турі. Навіть просто за пропущеними команда четверта у лізі, але всі три команди, які “випереджають” киян у цьому компоненті (крім Миная, це ще й Ворскла з Олександрією), зіграли менше матчів. А Верес, Металіст 1925 та особливо Зоря можуть сильно “поліпшити” цю статистику!

До такої катастрофи не міг призвести один-єдиний чинник. Їх багато, і найочевидніший із них – слабкість власне захисників. Тут нема про що говорити: з четвірки Попов-Дячук-Сирота-Биловар навіть одного надійного не можна знайти, не кажучи вже про пару. Але якість оборони – завжди більша, ніж якість захисників. Бражко дуже яскраво допомагає атаці, буквально минулого туру вистрілив дублем, але чисто за позицією на полі він залишає за собою великий простір. І, здається, в парi з ним має бути хтось оборонніший, ніж Андрієвський. Не дуже зрозуміло, навіщо купували Рамадані, якщо він запасний навіть у такій ситуації.

І це привід все більш косо дивитися у бік тренерської лави. Зрозуміло, що Динамо гарно грає в атаці, але з обороною на рівні зони вильоту чемпіоном точно не стати. Мірча Луческу вирішив наприкiнці кар'єри пограти у щирий футбол? Він наскільки щирий, настільки й наївний – Макуана втекав вiд захисників Динамо, як від стоячих.

Все сказане вище, зрозуміло, не скасовує прекрасний перформанс Полісся. Калітвінцев чудово підготувався до гри: один вихід Будківського чого вартий. Багато тренерів просто не ризикнули б міняти форварда на форварда, граючи проти Динамо в меншості. Але Юрій Миколайович наважився – і форвард віддячив йому голом та фактично гольовою передачею. Це історична перемога для Житомира, і Буткевич вкладався у клуб саме заради таких матчів.

Питання туру

А ось другий за вивіскою матч туру розчарував. Вернидуб і Григорчук, які так добре знають один одного, дуже обмежили свої команди, через що гра на дуже багато відсотків складалася з позиційної боротьби. Єдиний гол був забитий із пенальті, який приречений на багато суперечок.

Номінальний привід Шпорн дав, піднявши ногу над газоном. Кузик це використав на 10 із 10: після того, як Денис зачепився за ногу легіонера, він зробив шість (!) повних обертів навколо осі на холодному криворізькому газоні. Але чого тут було більше – фолу чи бажання гравця Кривбасу його знайти – кожен вирішить для себе сам.

 

Насамперед погано, звичайно, вже те, що опорнику довелося відпрацьовувати у штрафному майданчику за центральних захисників. Салюк, на жаль, після близького до ідеального старту в УПЛ провалює осінь.

Проти Руху почали грати по-іншому

Минай приїхав на “Арену Львів” у глибоко депресивному стані. Він йде на впевненому останньому місці, його тренер вже дозволяє собі не приходити на прес-конференції, керівництво випускає заяви зі звинуваченнями арбітрів – тобто клуб у кризі. Проте ця команда змогла забрати нічию з виїзду, який місяць тому здавався таким складним.

Саме тому, що матчі з Рухом стали виглядати дуже серйозним випробуванням, явні аутсайдери почали вважати за норму відбиватися проти нього в 10 людей. А на тлі автобусів і Клімчук не претендент у збірну, і Квасниця не суперджокер, і взагалі Рух – непогана, але не топова команда. Це не добре і не погано (раніше Рух не мав 99-відсоткової гарантії на плюс хоча б одне очко в подібних матчах), але в гонці за єврокубкові місця команда Пономарьова близька до того, щоб зійти з дистанції.

Ще три нульові нічиї

Тут просто продовження тенденції, нема чого додати до того, що писав тиждень тому. Таке відчуття, що горезвісний “вихід на пік форми”, про який люблять говорити наші тренери, полягає саме в умінні заважати один одному грати. Від тієї яскравості, що була в перших турах, не залишилося і сліду: “нульовки” переслідують УПЛ, вони складають дедалі більшу частину ігор. Наприклад, К0л0с вже три гри не пропускає і не забиває – а тренер команди на прес-конференції їм дякує за характер.

У такі моменти особливо очевидно, що наш футбол існує не для створення медіапродукту. Він існує для президентів, яким, звичайно, іноді важливо обіграти Динамо, але набагато важливіше не пропустити від Ворскли і відстояти той рахунок, який горить на табло з першої секунди.

Верес не забиває вже чотири тури

Дніпро-1 здобув найвпевненішу перемогу у сезоні. Це нескладно, надто невисока конкуренція – але, так чи інакше, й Філіппов вперше забив, і його гол на 10-й хвилині був навіть близько не першим гольовим моментом, і обмежити суперника вдалося як ніколи. Таку впевнену перемогу вдалося здобути навіть на тлі стандартних проблем з реалізацією та травмами: у минулих зустрічах цих же команд Когут грав проти Когута, а цього разу не зіграв жоден з них. Загалом Верес програв без шансів.

Ігореві Надєїну подобається бути в центрі уваги. Він записує інтерв'ю з іншими президентами, розігрує місце у складі команди на аукціоні, намагається продати підписку на показ матчів свого Вереса та охоче роздає з цього приводу інтерв'ю. Але водночас гра команди така ж сіра, як вигляд Сергія Лавриненка, якого арбітри на матчі навіть змусили вдягнути манішку. Просто Верес на виїзді традиційно грає у темному, і людина на брівці могла візуально занадто схожою на одного з гравців рівнян.

Надєїна не полюбили вже й фанати Вереса за заміну головного тренера. Але річ навіть не в цьому: зрештою, Вірт із великими проблемами виграв боротьбу за виживання у лізі з “мертвими” Львовом та Металістом. Конкуренція в лізі зросла, новачки ліги сильніші за вибули просто незрівнянно. А ось чому у Вереса котрий рік за такого чудового медіаосвітлення така слабка команда – це питання до президента.

Курйоз туру

З різницею у лічені години воротарський светр довелося приміряти на себе польовому гравцю у європейському топ-матчі – і в українській битві за виживання. Суботнього вечора воротарський светр Майка Меньяна довелося вдягати Олів'є Жиру – а вдень неділі фол на червону картку здійснив воротар Металіста 1925 року Олег Мозиль.

На той момент його команда вже програвала Оболоні 0:1, і Олег намагався зберегти для команди шанси до кінця. Після вилучення його светр вдягнув на себе Вадим Червак – до речі, той самий футболіст, який у матчі першої ліги минулого сезону штовхнув арбітресу. Він так і не пропустив, але й тут є одна значна відмінність із генуезько-міланським сценарієм: Оболонь навіть у грі 11 на 9 так жодного разу нормально й не пробила по воротах...

Гол туру

Оболонь вбила переможний гол Металісту 1925, коли Краснопір чудово зіграв на лінії офсайду і розпечатав Мозiля.

Команда туру

Бойко (Полісся) – Адамюк (Дніпро-1), Бондаренко (Колос), Лук'янчук (Оболонь), Немчанінов (Мінай), Червак (Металіст 1925) – Бізімана (Кривбас), Буяльський (Динамо) – Козак, Будковський, Макуана (всi – Полісся)

Тренер — Юрiй Калiтвiнцев (Полiсся)

# 09 ЖОВТНЯ 2023 И О
1  Кривбас 10 20
2  Полісся 10 19
3  Шахтар 9 18
4  Рух 9 16
5  Чорноморець 10 16
6  Динамо Київ 7 15
7  Дніпро-1 8 15
8  Ворскла 9 13
9  Колос 10 12
10  Оболонь 10 12
11  Металіст 1925 9 11
12  ЛНЗ 10 9
13  Олександрія 10 9
14  Зоря 8 6
15  Верес 9 6
16  Минай 10 4