Події недільної частини десятого туру української Прем’єр-ліги відкривав матч у Києві, що мав доволі непомітну афішу через поточні позиції його команд-учасниць у турнірній таблиці. Оболонь на власному полі приймала харківський Металіст 1925, намагаючись при цьому розширити послідовність удалих для себе протистоянь зразка минулого тижня.

"Пивовари" під орудою Валерія Іващенка спочатку сенсаційно вибили з 1/8 фіналу Кубка України київське Динамо, після чого вже більш очікувано здолали закарпатський Минай у чемпіонаті та зробили рішучий крок до виходу із зони вильоту.

Власне, для цього Оболоні й потрібно було перемагати прямого конкурента в очному протистоянні, тоді як колектив Едмара / Олега Голодюка залишав за собою звання команди, що пропускає менше майже за всіх інших учасників УПЛ. Але при цьому зі стабільним здобуттям очок у Металіста 1925 справи почали налагоджуватись відносно нещодавно, проте поразка від Дніпра-1 у минулому турі (0:1) знову все зіпсувала.

Спостерігались проблеми з атакою в колективу Едмара й у звітному протистоянні. Металіст 1925 довго не міг вийти з-під опіки суперників на власній половині поля, тоді як "пивовари" постійно шукали можливості для того, аби за рахунок середніх та довгих передач спрямувати м’яч до своїх нападників, а ті вже мали щось вигадувати на вістрі атаки. І знову при цьому постало питання реалізації гольових моментів Ігорем Краснопіром.

Цього разу форвард свій перший убивчий момент змарнував на 21 хвилині, коли подачу Мединського з правого флангу завершив на ближньому куті воротарського ударом повз дальню стійку. Але доволі швидко виправився, бо трохи згодом Дубко з глибини лівого флангу вирізав передачу за спини захисникам, а переграти воротаря ударом із лицьової межі штрафного виявилось доволі простим завданням.

Як ми вже зазначали, харківський колектив, якщо й виходив до атаки, до ці дії виявлялись спонтанними та призвели до загрози лише під час проби дальнього удару Арі з правого флангу, із яким упорався Рибка, та промаху Дмитренка з дуже гострого кута на лівому фланзі штрафного повз ближню стійку. На цьому все — Оболонь якісно зупиняла наступи суперників на пресингом не давала їм піднімати голови на своїй половині.

Ситуація не влаштовувала Едмара та Голодюка, тож ми побачили подвійну заміну після перерви від них. Іващенко тим часом додав до гри Тарануху до пари нападників. І начебто непогано починав другий тайм Металіст, але на 60 хвилині сталось вилучення за другу жовту картку для Курила за підсумком відмашки від Таранухи на лівому фланзі захисту, після чого говорити про харків’ян у атаці якось і приводів не було.

Оболонь також не квапилась нарощувати власну перевагу, і зрештою гра перейшла до дуже цікавих подій на фінальному відтинку. На 80 хвилині Мозіль побіг за межі штрафного перехоплювати закидання на того ж таки Тарануху та коліном влетів у суперника замість м’яча. Це — очевидна пряма червона картка, а замін у 1925 на той момент уже не залишалось. Ось і довелось захиснику Черваку ставати в рамку воріт та повторювати досвід Олів’є Жиру з матчу Мілана напередодні. Без сейвів, але одного разу непогано зіграв на перехопленні подачі з флангу. Але ж це не про атаку, тож команда Едмара так і не врятувалась.

У наступному турі київська Оболонь зіграє вдома проти луганської Зорі, а харківський Металіст 1925 прийматиме криворізький Кривбас.

Оболонь — Металіст 1925 1:0
Гол: Краснопір, 33

Оболонь: Рибка — Мединський, Карась, Приймак, Лук’янчук, Прокопенко — Дубко (Черненко, 79), Косовський, Мороз — Суханов (Тарануха, 46), Краснопір (Груша, 79).

Металіст 1925: Мозіль — Жичиков, Фарина, Курило, Червак — Вачіберадзе (Бичек, 75), Габелок — Арі (Русин, 46), Дмитренко (Є. Ткачук, 61) — Сидоров (Юсов, 46), Борячук (Чирук, 75).

Попередження: Прокопенко, Суханов, Мороз, Дубко — Курило

На 60-й хвилині був вилучений Ігор Курило (Металіст 1925) (друге попередження).