Основний раунд Ліги конференцій УЄФА, на відміну від двох більш престижних єврокубкових турнірів Старого Світу, не матиме продовження в січні, тож на що награють команди до завершення 2025 календарного року, те й матимуть у контексті потенційного потрапляння до плей-оф цього змагання. І треба визнати, що ситуація для чинного чемпіона України, київського Динамо, перед початком п’ятого, передостаннього за ліком, туром цього турніру була дуже скрутною.

Та ще й довелось грати в гостях у, напевно, найбільш статусного колективу з усіх присутніх у поточному розіграші — італійської Фіорентини, яка минулого сезону зупинилась лише на півфінальній стадії. Проте цього року "лілії", у кращому випадку, мають вигравати загалом Лігу конференцій, щоб бодай мати можливість опинитись у єврокубках на наступний рік. А тим часом на внутрішній арені вони досі не спромоглись виграти жодного матчу.

І проти такого суперника мало зіграти Динамо, у якого й у самого не все в порядку в нашій Прем’єр-лізі, тож дві проблемні команди, які вже встигли цього сезону змінити головних тренерів — це завжди цікаво в контексті боротьби за результат у окремо взятій грі.

Можна сказати, що колектив Ігоря Костюка намагався давати бій, бо що ще залишалось робити. Але Динамо при цьому не загострювало ситуацію в чужому штрафному на початку гри, тож було важко очікувати на якісь зрушення в позитивному для нас плані. Тим часом нападники Фіорентини в особі Джеко та Кіна потрохи збирали на власному рахунку моменти, і зрештою розпечатали ще й командний показник забитих м’ячів. Знайомий нам Додо на 18 хвилині подачею з правого флангу знайшов голову свого італійського партнера по нападу.

У подальшому Фіорентина намагалась швидко зняти питання другим забитим м’ячем ще в першому таймі, щоб уникнути можливих негараздів. Не вдалось — Нещерет кілька разів рятував столичний колектив, а Кін продовжував доводити, що він інколи може й забивати, але набагато більше моментів марнує за ходом поєдинку. Однак внесок воротаря Динамо в збереження хоча б мінімального відставання за рахунком для його команди теж не можна відкидати.

У другому таймі це насправді позначилось позитивно для "біло-синіх". Команда Костюка вийшла поперерві зарядженою на гол і таки змогла його домогтись. На 55 хвилині просто бездоганний удар вдався Михайленку в зоні перед штрафним із передачі Піхальонка, завдяки чому м’яч опинився в правій дев’ятці воріт де Хеа.

Начебто треба було й порадіти в тому епізоді, але вже наступні моменти продемонстрували, що оборона Динамо здатна привезти собі проблеми на рівному місці. Постійно небезпеку створювали флангові передачі суперників, під час яких хтось обов’язково мав загубитись і пробити. Кін у цьому контексті отримував усе нові й нові гольові нагоди для себе, але інколи не міг влучити в порожні ворота.

А інколи рятував від ударів нападника Нещерет, як це сталось і в епізоді на 74 хвилині, коли Руслан дивом ногами відбив удар головою з близької відстані, після чого відскок у порожні ворота одразу добив Гудмундссон. І, як часто бувало з Динамо в цьому єврокубковому сезоні, після цього ентузіазм у столичного колективу помітно зменшився й спроби знову атакувати ні до чого не призвели. А отже — чергова поразка й лише примарні надії на останній матч.

У наступному турі італійська Фіорентина гостюватиме в швейцарської Лозанни, тоді як київське Динамо прийматиме вірменський Ноа.

Фіорентина — Динамо Київ 2:1
Голи: Кін, 18, Гудмундссон, 74 — Михайленко, 55

Фіорентина: де Хеа — Понграчич, Комуццо, Віті (Парізі, 67) — Додо (Куадіо, 86), Річардсон, Ніколуссі-Кавілья (Куаме, 66), Ндур (Мандрагора, 80), Фортіні — Джеко (Гудмундссон, 67), Кін.