Тривалий час Ліверпуль Юргена Клоппа не міг здобути перемогу в чемпіонаті, за підсумком чого його позиції в турнірній таблиці поступово погіршувались аж до незвичного місця на самому екваторі. Однак минулими вихідними на шляху "червоних" трапився Евертон і ледь не виняткова можливість припинити глузування з боку сусідів перемогою в принциповому двобої на Енфілді (2:0). А потім, десь посеред звітного тижня, команда почула мелодію гімна Ліги чемпіонів УЄФА, і раптово згадала, що вже зовсім скоро їй доведеться грати перший матч проти мадридського Реала.

Доволі недоречним у цьому контексті в календарі Ліверпуля виглядало гостьове протистояння в рамках двадцять четвертого туру національної першості проти Ньюкасла, у гостях в якого суперники в поточному сезоні ще ніколи не здобували максимальну кількість балів. А оскільки "сороки" останні три матчі ще й зводили до нічиїх, той і вони мали безпосередню потребу в здобутті заповітних балів.

За першими хвилинами нашої гри було помітно, що господарі Сент-Джеймс Парк налаштовані дуже рішуче, адже фактично в першій змістовній атаці Сен-Максімен створив момент для Альмірона в центрі чужого штрафного передачею з лівого флангу, але партнер влучив у Аліссона. Французький нападник і надалі залишався однією із найбільш помітних постатей на футбольному полі, проте його команда раптово розсипалась у захисті.

Усе почалось із десятої хвилини, коли передача з глибини правого флангу від Трента опинилась на нозі Нуньєса за спинами центральних захисників перед самотнім голкіпером. І якщо цього провалу в обороні суперників "червоним" вистачило до голу, то розкрутити футболістів Гау вже за сім хвилин швидкою передачею Салаха в дотик на Гакпо в якості продовження пасу Фабіньо було взагалі легкою справою. Ліверпуль повів у два м’ячі, хоча на перших хвилинах гра для команди Клоппа складалась помітно не найкращим чином.

"Сорокам" безумовно вартувало йти вперед, аби відігратись, власне чим вони й займались наступні хвилини, але при цьому Ньюкасл оголив і без того проблемний захист, куди вже на 22 хвилині отримав передачу з власного штрафного від Аліссона в напрямку Салаха, яку Поуп вирішив руками перехопити за межами власних володінь. Ентоні Тейлор подібного наміру воротаря схвально не оцінив, одразу діставши червону картку. Казати про якісь примарні сподівання для господарів за таких умов не було потреби.

Однак і ховати Ньюкасл завчасно не було потрібно, на що вказали нам наступні декілька хвилин. Сен-Максімен просто не зупинився, а захисники Ліверпуля ніяк не могли дати йому ради навіть у власному штрафному майданчику. Клоппу навряд чи подобалась така гра своєї команди, а коли двічі поспіль задзвеніла поперечина воріт "червоних", після ударів француза та захисника Берна, то німецькому фахівцю точно стало не по собі.

Ліверпуль тоді не пропустив необов’язковий м’яч, за що може подякувати долі, адже це суттєво допомогло команді в другому таймі. Залишалось виключно втримувати переможний рахунок до того моменту, як у суперників ще є сили відігратись, із чим "червоні" впорались нехай і не без проблем, проте відносно впевнено. А вже під завісу гри вийшов Жота та намагався відзначити цю подію забитим м’ячем, однак із зливи спроб наприкінці основного часу не реалізував жодної.