Тридцять четвертий тур англійської Прем’єр-ліги розтягнувся аж на чотири дні, тож від перемоги Манчестер Сіті над лондонським Фулгемом (2:1), що відбулась у неділю, та відповідного виходу колективу Хосепа Гвардіоли на першу сходинку турнірної таблиці з перевагою в один заліковий бал на Арсеналом до домашнього матчу "канонірів" проти Челсі минуло чимало часу. А як для завершення чергового розіграшу АПЛ, так і взагалі дуже багато.

І весь цей період для футболістів Мікеля Артети минув за розглядом помилок, яких припустилась команда посеред минулого тижня на Етіхаді, де, як багато хто вважає, вирішилась доля чемпіонського титулу на користь "містян" (4:1). Проте, за великим рахунком, навіть поразка в тій зустрічі жодним чином не змінила завдання Арсенала на останній місяць у сезоні — потрібно було перемагати в усіх наступних матчах, а розібрана команда Френка Лемпарда за таких умов ставала лише першою перепоною на тривалому шляху.

Керманич Челсі підготував для суперників сюрприз у вигляді рідкісної появи П’єра-Емеріка Обамеянга з перших хвилин, а також перебудови власної команди на схему з чотирма захисниками. Проте всі ці намагання "пенсіонерів" показати своє прагнення грати в атакувальний футбол нічого не вартували, оскільки позиційна атака в них не пішла належним чином уже з перших хвилин. Арсенал натомість доволі легко захопив ініціативу, після чого почав кружляти довкола чужих володінь у пошуках гольових моментів.

Читайте також: 30 років — 30 фактів: що ми знаємо про англійську Прем'єр-лігу з моменту створення

Десь чверть години на цьому тлі гості протримались більш-менш спокійно, але вже на 18 хвилині сталась передача від Джаки з лівого флангу до центрального входу до штрафного, де чомусь зовсім на самоті залишили Едегора, і той розстріляв ворота потужним ударом у дотик. Узагалі-то дивно, що на таку кричущу помилку власної опорної зони Челсі жодним чином не відреагував. На 31 хвилині відбувся дуже схожий момент із черговою передачею Граніта, і знову постріл норвезького півзахисника в темп завершував її результативним пострілом.

Напевно, саме такі послідовні та однотипні помилки наразі найліпше характеризують рівень гри "синіх", хоча й поміж двома пропущеними голами-близнюками команда Лемпарда могла розраховувати на гол, якби Чілвелл трохи краще пробив із лівого флангу штрафного на завершення рідкісного виходу до швидкої атаки його команди. Але подібних моментів у гостей Емірейтс було обмаль, тож вони отримали третій гол у власні ворота вже за три хвилини після того, як пропустили другий, на чому гру для них фактично можна було завершувати.

Жезус відзначився забитим м’ячем тоді, а вже після перерви від Лемпарда очікували на рішучі дії, але його вистачило тільки на очевидне рішення — зняти з гри Обамеянга, у якого відверто не пішло. Гаверц, який з’явився на полі, виглядав більш свіжим та частіше отримував м’яч біля чужих володінь, проте все одно не було впевненості в тому, що Челсі має можливість впливати на хід подій на полі.

Спростувати це твердження був покликаний гол "пенсіонерів" на 65 хвилині, коли Ковачич учасно побачив підключення Мадуеке до правого флангу чужого штрафного, зробив закидання з центральної лінії, а партнер потім перекинув м’яч над Рамсдейлом. Кришталево чистий момент із якісною побудовою атаки, відповідників якого в Челсі в цій грі банально не було. Після цього Лемпард вирішив зіграти у ва-банк та випустити на поле Михайла Мудрика для швидкості в атаці. Непогане рішення, як і гра українського нападника, який своїми ривками кілька разів оминав суперників. Зінченко, натомість, грав із перших хвилин, але був менш помітним біля чужих воріт, аніж завжди. Зрештою, українці мало на що вплинули в цьому протистоянні.