І куди ж футбольний вікенд без чергової гучної афіші в англійській Прем’єр-лізі. У рамках вісімнадцятого туру національної першості було чимало багатообіцяючих двобоїв, проте один із них точно стояв понад іншими в питанні залучення глядацької авдиторії. Воно й не дивно — на Енфілд у гості до Ліверпуль завітав лондонський Арсенал, і оскільки обидві команди перебували за крок від абсолютного лідерства в турнірній таблиці, то битва поміж ними мала бути запеклою.

Окрім цього, команда Юргена Клоппа тривалий час від початку поточного сезону не залишала шансів суперникам на власному полі, однак візит Манчестер Юнайтед тиждень тому зруйнував цю тенденцію (0:0). Ті ж таки "каноніри" цією нічиєю скористались майже миттєво, а оскільки напередодні ще й Астон Вілла зупинила свою домашню серію без утрат очок у чемпіонаті, то в "червоних" і "канонірів" була нагода посунути "третього зайвого" із процесу з’ясування стосунків поміж собою.

Господарі не з тієї ноги вийшли на поле цього разу, тож доволі закономірно пропустили швидкий м’яч. Жезус мав дві гольові нагоди ще до завершення другої хвилини, але забив у підсумку не він, а його співгромадянин Габріел, коли долучився до команди під час подачі штрафного з лівого флангу від Едегора. Арбітри тоді дуже ретельно шукали офсайд, але краще б вони робили те саме й по відношенню до ситуації з явною грою рукою від Едегора на лівому фланзі вже власного штрафного за кілька хвилин потому.

Як бачимо, команда Клоппа не ходила із зажуреними обличчями, а намагалась рятувати ситуацію. Тим паче, що суперники не надто й противились такому сценарію розвитку подій. Арсенал натомість користався простором, який утворювався в обороні Ліверпуля й кілька разів дуже небезпечно виходив до контратаки, що аж лише дивом господарі оминали другий пропущений гол ще до перерви.

Однак намагання "червоних" вирівняти становище все ж таки взяли гору й на 29 хвилині Трент із власної половини видав розкішне переведення на правий фланг атаки на Салаха, а той зайшов до штрафного повз Зінченка та вгатив шаленої сили удар у ближню дев’ятку, що Рая навіть і не зберігав сподівань на порятунок воріт. Проблема в тому, що на цьому моменти господарів до перерви себе вичерпали, а ще в них через травму вилетів Цимікас, тож Гомесу довелось вимушено грати ліворуч у захисті. Додамо, що без поштовху Саки в спину суперника, який травмувався через удар об ноги Клоппа, цих проблем у Ліверпуля б не було.

Другий тайм Арсенал розпочав не дуже впевнено й ледь не отримав за це на горіхи хоча б у тому ж самому моменті з підкруткою від Гомеса, якій трошки не вистачило влучності. А що було потім — узагалі окрема історія для розбору польотів від Клоппа, бо захист "канонірів" ловили на тому, на чому він сам, узагалі-то, мав ловити суперників — на швидких атаках. Двічі "червоні" пробивали в каркас чужих воріт, і якщо момент Елліотта з появи на полі на заміну був де в чому спонтанним, то влучання в поперечину від Трента було змарнованою шаленою нагодою.

А потім гра якось зупинилась, бо футболісти неначе наїлись того футболу й хотіли вже піти відпочивати. Якісних атак від гостей ми так і не побачили, тож вони залишились при своєму, а Клопп тим часом щось розповідав Артеті після фінального свистка, із чим мала б залишитись його команда. Бодай ту руку Едегора та дуже цікавий фол на потенційну другу жовту від Саки міг би пригадати.