Фінал Кубка англійської ліги поміж лондонським Челсі та Ліверпулем на Вемблі — це подія, до якої, безумовно, буде прикуто найбільше уваги в країні цими вихідними. Але, як має бути під час гарної вистави, спочатку ми мали отримати якісний розігрів. Недарма ж центральний матч двадцять шостого туру національної першості поміж лондонським Арсеналом та Ньюкаслом поставили на пізній вечірній слот у суботу.

Хоча тут радше організатори змагань дали команді Мікеля Артети трохи перепочити після того, як вона поступилась португальському Порту в гостьовій грі в рамках 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА посеред тижня (0:1). Футболісти Едді Гау також могли б брати участь на цьому етапі змагань, проте провалили груповий етап, і зараз реально ризикують не потрапити до наступного розіграшу головного турніру Старого Світу.

Очевидно, що "сорокам" конче потрібні були три очки за підсумком цієї гри. Але за рахунок чого команда Едді Гау хотіла їх здобути? Якщо таке питання не виникло у вболівальників за ходом першого тайму, то вони або фанати Арсенала й їм просто байдуже на наміри суперників, або взагалі не дивились цей матч, або переглянули тільки огляд. Та й у тому огляді їх би також здивував той факт, що атакувала виключно одна команда.

Загалом, "каноніри" зняли всі питання щодо переможця ще до перерви. Настільки чудово вони грали в атаці проти суперника, який не міг у собі знайти мотивації навіть на якусь подобу притомних дій у відповідь. Навряд чи гірше можна було провести цей відтинок гри, але захист Ньюкасла постійно змагався в безпорадності з нападом, і зрештою програв цю дуель, бо Арсенал почав забивати.

На 18 хвилині у ворота власної команди випадково відправив м’яч коліном Ботман, коли Лівраменто на лінії панічним виносом намагався підчистити відскок від Каріуса, який щойно потягнув завершення головою подачі кутового з правого флангу від захисника Габріела. І не минуло кілька хвилин, як Арсенал у другому темпі атаки забезпечив гольовий простріл на Гаверца з правого краю чужих володінь зусиллями Мартінеллі.

До речі, якщо хтось захоче пожартувати про Каріуса та київський фінал Ліги чемпіонів, то буде дуже недоречно, бо, якби не воротар, то гості нахапались повну торбу м’ячів ще до відходу на перерву. А так — 0:2, але вже тоді ми всі добре розуміли, до чого йде.

І так, Ньюкасл навіть спромігся на кілька швидких атак на початку другого тайму, після чого ми навіть почали сумніватись, що гру "зроблено". Проте це був лише відволікаючий маневр від команди Гау, яка в подальшому повернулась до повільного темпу й зрештою отримала ще два швидких випади від Саки та Ківьора. Останній забивав за підсумком кутового від Райса, тож тренування таки працюють.

Після цього настав момент ротації, але ніхто серйозно вже в футбол у цей вечір на Емірейтс не грав. Окрім Віллока, який з’явився на кілька хвилин проти колишньої команди та скористався своїм шансом під час подачі Берна на 84 хвилині. Однак тоді навіть фанати Арсенала могли порадіти за добре знайомого їм футболіста "сорок", бо треба ж було чимось себе зайняти решту часу.